Щоліта київські газони викошують до голої землі. Чому це погано і як шкодить містянам?

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 282 днів. За цей час ми опублікували 23531 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Фото: texty.org.ua

У Києві щоліта висихають газони через неконтрольоване викошування трави – це завдає шкоди клімату, екосистемі та здоров’ю людей, пишуть «Тексти».

Організація «Плато» займається переоцінкою підходів до догляду за газонами. За словами її представниці Анжеліки Зозулі, близько половини площ зелених насаджень у містах займають саме газони. Вона вважає, що вони недооцінені, адже можуть допомогти з розв’язанням багатьох питань кліматичних змін. Наприклад, газон може охолодити повітря на 11 градусів.

При цьому надто часте скошування газону, та ще й під корінь, послаблює кореневу систему рослини. Через це газон гірше затримує воду, відтак ґрунти вивітрюються, пересихають і перетворюються на «потріскану кірку». Крім того, надто низько скошені рослини не встигають відновитися та розквітнути, тож комахи-запилювачі втрачають харчову ланку. Так само зменшується й міське біорізноманіття.

Часто технічне завдання на літо комунальні структури формують завчасно або ж просто повторюють тогорічні, не враховуючи змін, що відбуваються у містах та погоди в конкретний літній час. Крім того, косарки, які використовують комунальні служби, працюють переважно на викопному паливі, тож спричиняють додаткові викиди в атмосферу та посилюють шумове забруднення.

Замість регулярного скошування в «Плато» пропонують зробити систему більш гнучкою: наприклад, скошувати рідше або ж перейти до різнотрав’я – не залишати ділянку просто заростати, а висіювати там нові рослини.

Окрім шкоди довкіллю, брак зелені й надмірно скошена трава шкодять і здоров’ю містян. Біологиня Дарія Озерна зауважує, що асфальт або бруківка влітку дуже нагріваються, відтак температура цих поверхонь значно вища, ніж температура газонів або рослинності. Зокрема, газон може нагрітися до 30 градусів, а асфальт – до 50. Нагріті поверхні ще більше підвищують температуру простору навколо, що може призводити до теплового шоку в містян. Коли ж сідає сонце, поверхні продовжують «віддавати» тепло.

Що ж до закидів про те, що у траві живуть кліщі, а сама трава спричинює алергію, Дарія Озерна відповідає, що єдиний спосіб боротьби: довгі штани, гольфи та підстилка на траві, а не знищення рослин. Що стосується алергії, то амброзія, навпаки, «любить», коли все викошено, тож її нічого не затіняє.

Знищення трави також порушує екосистему, в якій, наприклад, комахами харчуються птахи. Відтак треба створювати газони з багаторічними видами рослин, а не перекопувати їх щосезону після того, як трава посохла.

Нагадаємо, що у Києві інформуватимуть громадськість стосовно проведення робіт з обстеження, обрізки та видалення зелених насаджень.