Фото – Хмарочос

11 серпня розпочалося відновлення фрагменту Стіни Пам’яті – частини меморіального ритуального комплексу на Байковому цвинтарі авторства Ади Рибачук та Володимира Мельніченка. У 1982 році стіну залили бетоном, оголосивши «чужою принципам соціалістичного реалізму». Міністерство культури засудило акт вандалізму і рекомендувало відновити відновити горельєфи ще в 1992 році.

У 2018 під час фестивалю Kyiv Art Week, де йшлося про інтеграцію пам’ятників радянського періоду в публічний простір Києва, відкрили шість квадратних метрів фрагмента стіни. Фонд АРВМ спільно з Арт-фундацією ДУКАТ прагнуть відкрити всю композицію цілісно та розписати її в кольорі, як і задумували автори.

50 тисяч гривень на відновлення пам’ятки монументального мистецтва пожертували кияни, ще 300 тисяч Фонду АРВМ надав бізнесмен, який на даний момент бажає залишитися анонімним. На виконання всіх робіт загалом потрібно два мільони гривень. За словами Ксенії Кравцової, голова правління Фонду АРВМ для відновлення стіни наразі вже є усі потрібні дозволи. І Київський крематорій, і КМДА всіляко цьому сприяли.

«Поки що міська влада не долучилася фінансово, але це не з її вини. Справа в тому, що аплікація на фінансування з бюджету триватиме роками. Володимиру Мельниченку у 2022 році буде 90. Нам дуже хочеться відновити стіну ще за його життя, щоб автор нарешті побачив свою роботу. До того ж він головний консультант робіт», – пояснює Ксенія Кравцова.

Наразі ще невідомо, як поводитиметься бетон, тому після відновлення стіна може виглядати дещо по-іншому, ніж майже 40 років тому до знищення. На початковому етапі робітники відділять зовнішній шар бетону, знімуть сітку, а після цього розпочнеться вже більш ювелірна робота. Експериментальне відновлення композиції «Оборона Вітчизни» покаже, як діяти далі.

Прес-конференція з нагоди початку робіт. Фото –  Хмарочос

«У 1982 році люди, які уособлювали владу в той час, вирішили, що стіну треба “рекомендовать ликвидировать”. Я точніше зачитаю: “грубое нарушение пропорциональних отношений человеческих фигур, трагическая гипертрофированная трактовка формы создает пессимистическое настроение, невольно выражает философию безысходности и не выражает торжество жизни”. Дуже скоро ми побачимо ці рельєфи. І які би у вас не були відчуття – може, це викличе нерозуміння. Але мистецтво не може відповідати смакам усіх. Якщо це було би інакше, ми усі були б подібними одне до одного. А це неможливо», – заявила художниця Алевтина Кахідзе на прес-конференції з приводу початку відновлення робіт.

Володимир Мельніченко наголошує, що відновлена стіна буде не лише твором монументального мистецтва, але й пам’ятником тоталітарній машині з її цензурою і вандалізмом.

Нагадаємо, нещодавно на київському автовокзалі завершили реставрацію мозаїк Рибачук і Мельніченка, а в 2019 році відкрили відновлений модерністський фонтан «Зорі та сузір’я» їхнього авторства.