У Дніпрі виявили велику кількість ціанобактерій – синьо-зелених водоростей. Ірина Вербівська зняла фото та відео густої каші на дніпровській воді в 10 кілометрах нижче за течією від Черкас.
До таких наслідків могли призвести високі температури, спричинені змінами клімату, а також викиди фосфатів, що містяться у пральних порошках та інших мийних засобах.
«Вода з кожним роком все гірше й гірше, все всіяно мертвою рибою… Щороку ми пірнаємо та бачимо, що риби стає все менше, санітарів масово виловлюють сітями», – повідомляє Вербівська.
Для порівняння вона виклала зняте минулого року відео з того ж місця, на якому видно чисту дніпровську воду.
Торік Київводоканал заявляв, що саме масове використання фосфатів – один із головних чинників забруднення водойм.
«Якщо у водойму потрапляє один грам фосфатів, це провокує ріст 5-10 кілограмів синьо-зелених водоростей. При одному пранні фосфатними мийними засобами у воді опиняється до 16 грам фосфатів», – пояснювали у підприємстві.
У перенасиченій фосфатами воді посилено розмножуються синьо-зелені водорості. Вони виділяють токсини, які «спалюють» розчинений у воді кисень. В результаті гине риба, а вода цвіте. Воду фосфатами забруднюють і звичайні споживачі, і промислові підприємства, і автомийки, які часто без будь-якого очищення зливають відходи в Дніпро через дощову каналізацію.
У 2019 році Верховна Рада не змогла ухвалити законопроєкт про заборону виробництва та продажу мийних засобів з більш як 0,2% фосфатів у складі.
Нещодавно проведений державний аудит виявив у Дніпрі 161 забруднювач і дійшов висновку, що екологічний стан басейну річки є «катастрофічним».
Читайте також: Чим шкідливі фосфати і чому їх варто заборонити в пральних порошках?
Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 290 днів. За цей час ми опублікували 23590 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?