Одна з важливих проблем Києва – збереження культурної спадщини.

Українська столиця має чимало історичних будівель, але не завжди вони мають охороний статус та статус пам’ятки архітектури. Але самі такі будівлі створюють фонову архітектуру міста, без якої цілісний Київ уявити складно.

Через відсутність охоронного статусу багато будинків хочуть знести. Їх спеціально доводять до стану руйнації, щоб після того, як вони розваляться, будувати замість них ТРЦ, ЖК або офісні центри.

Великий резонанс декілька тижнів тому викликало знесення Садиби Барбана. Це унікальна одноповерхова будівля у старому місті на вулиці Обсерваторній. Вона була побудована на початку 20 сторіччя.

Замість неї забудовник ТОВ «Інформаційна група Агентство столичних повідомлень» хоче побудувати 32-х поверховий ЖК, який жодним чином не вписується у поверховість району, де будинки сягають висоти максимум на 5 поверхів.

Місцеві мешканці вийшли на протест. Але забудовник поводився доволі нахабно. Силою заводив техніку для знесення садиби, користувався послугами тітушок, які декілька разів влаштовували бійки проти місцевих мешканців. При цьому влада в обличчі голови КМДА Віталія Кличка ніяк не реагувала на те, що відбувається навколо цієї будівлі. Також важко знайти відомості про забудовників. За інформацією блогера Олександра Аронця, компанія забудовника має стосунок до Миколи Негрича, який був депутатом Київради з 2014 по 2020 роки від партії УДАР Віталія Кличка та Блоку Петра Порошенка – Солідарність.

Все закінчилось тим, що забудовник частково зніс цю будівлю 20 серпня. На це відреагувала РНБО та своїм рішенням вирішила відновити цю історичну садибу.

Але це не єдиний будинок, який страждає від дій забудовників та місцевої влади. До цього була знесена будівля Квітів України на Січових Стрільців та садиба Уткіна на Симона Петлюри.

Ці події отримали резонансний статус, але в першу чергу через те, що самі будівлі були знесені.

Тиждень тому відбулась пожежа у Костелі святого Миколая. І тільки тоді схаменулися, якої шкоди йому завдає навколишня забудова. Необхідні ремонтні роботи не проводяться, а гроші, які на них виділяються, кудись зникають.

А садибу Малина на Тургенівській, 22 намагались знести попри мораторій Київради на реконструкцію історичних будівель ХІХ-ХХ ст.

Саме для інформування про такі об’єкти я створив групу у Facebook Київський Спадок.

Поділ

У своєму інформуванні ми приділяємо багато уваги Подолу. Це історична місцевість біля центру Києва, де раніше відбулося основне життя міста. Саме тому там є багато старих двох-трьох поверхових будинків, які, на жаль, не мають охоронного статусу. Саме тому за законом їх можна реконструювати, а не реставровувати, тобто змінити фасад повністю.

Будинок на Борисоглібській

Саме таким є триповерховий цегляний будинок на Борисоглібській, 15а. Його  було побудовано у 1899 р. на замовлення купця-землевласника Митрофанова, за проєктом відомого київського архітектора Миколи Гарденіна. У нульових роках відбувалася його часткова реконструкція, під час якої частина будівлі була знищена. Замість того, щоб відновити садибу, влада та забудовник хочуть тут побудувати Офісний центр.

Будинок Вертипороха

Є й інші приклади. Наприклад, будинок купця Вертипороха на Межигірській. У нульових роках він віддавався різним забудовникам. Будинок зараз належить компанії «Новобуд Інвест». Охоронний договір не підписаний, за довгий час будівля доводилась до такого стану, щоб єдиною можливістю було тільки знести його.

Будинок на Іллінській

Це ж саме стосується історичного будинку 1874/1875 рр побудови на вулиці Іллінській. Це пам’ятка архітектури та містобудування місцевого значення, охоронний №623-Кв. Він знаходиться вул.Волоській, 5/Іллінській, 14). Його власниками є ті ж самі компанії, які довгий час володіли будинком Вертипороха, про який ми писали вище. Це компанії ТОВ «Поділ Бізнес» та ЗАТ «Українські сателітарні системи». У 2017 році його декілька разів намагались підпалити. Зараз він перебуває у занедбаному стані.

«Ця садиба на початку ХІХ століття була пов’язана з історією Києво-Братського монастиря. Потім належала представнику відомої київської родини підприємців, домовласників Дехтерьових. На другому поверсі, на балконі, – там він зараз закритий банером «продається» – ще збереглася балконна решітка з вензелем домовласника – купця Шишкіна. Саме на його замовлення в 1870-х роках цей будинок був зведений. А для Києва – це давні будинки», – розповідала програмі «Схеми» на Радіо Свобода історик і пам’яткознавець Олена Мокроусова.

ЖК навколо корпусу заводу Ріхерта

Багато питань у мешканців Подолу викликає й пивзавод Ріхерта. Аж до початку XIX століття територія нинішнього заводу Ріхерта перебувала поза межами укріпленого міста та використовувалась як пасовисько та сінокоси, а також містила озера для риболовлі. Згодом місце перетворилось на промзону із цегляним кар’єром та виробничими потужностями, але період розквіту змінився занепадом останніх десятиліть.

Наразі територія навколо історичного заводу – занедбана індустріальна зона, відірвана від історичного центру міста, що нагадує величезний пустир із затопленим кар’єром колишнього цегельного заводу. Сама ж унікальна будівля заводу Ріхерта перебуває в аварійному, напівзруйнованому стані.

Реставрацію планує провести компанія A Development. Проєкт був розроблений творчою студією Андрія Пашенька, а реалізовувати його повинен заслужений архітектор України Юрій Лосицький. За його словами «…зовнішній вигляд заводу Ріхерта так, що призначення цього комплексу будівель змінюється, але повністю зберігається зовнішній вигляд. Ми бачимо його фасад, і це дуже інформативно. Це правильно, що ми його залишаємо. Цегляний нефарбований фасад виглядатиме як новозбудований, а новий завод матиме нове наповнення й функції», «Ми робимо реставрацію фасаду, нічого туди не додаючи й не забираючи. Саме він цінний і є пам’яткою місцевого значення. На жаль, внутрішні перекриття заводу повністю зруйновані, а промислові інтер’єри — втрачені, тому ми вдамося до міжнародної практики зі збереженням фасадних стін і формуванням нового внутрішнього каркаса будівлі» – каже Андрій Пашенько у коментарі.

Невідомо, як закінчиться ця історія. Але саме A-Development належить вдалий концепт реставрації Арсенальної площі та фортеці.

Добудова поверхів

Але якщо немає можливості просто знести стару історичну будівлю та побудувати нову, то забудовник може просто добудувати поверхи, щоб з’явилась нова багатоповерхівка у центрі столиці. Так у 2019 році ТОВ «ІНСТАНТ ОФІСЕС СОЛЮШНЗ» викупило будинок на вулиці Антоновича, 3Б. Це будинок побудований на початку 20 ст. у стилі неокласицизму.

Будинок на вул. Антоновича

Компанія, в якій невідомі кінцеві бенефіціари, попри заборону ДАБІ та Департаменту благоустрою і відкрите кримінальне провадження, просто добудовує ще декілька поверхів над історичною будівлею.

Крім того, це будівництво заважає жити мешканцям навколишніх будинків, наприклад, тим, хто мешкає за адресою Антоновича, 3А. Наприклад, на балкон мешканки цього будинку Ольги Козиренко сипляться залишки будівельних матеріалів. Також компанія-забудовник не соромиться працювати на вихідних.

Боротьбу за свій комфорт та збереження історичної спадщини ведуть місцеві мешканці. Зокрема, на сторінці Ольги у ФБ, можна слідкувати за цією історією.

Реальні результати «Київського спадку»

У нашого Київського Спадку є й маленькі перемоги. Наш активний дописувач Микола Горохов звернув увагу на найстаріший МАФ міста Києва. Його встановили у 1949 році під час повоєнної відбудови вулиці Хрещатик. Автором проєкту є архітектор Анатолій Добровольський. Цей торговельний кіоск обрамлений пишними декораціями з відсилками до бароко та народного мистецтва.

Цей допис побачила депутатка Київради Ксенія Семенова та направила запит до департаменту збереження культурної спадщини, щоб визнати цей торгівельний кіоск пам’яткою архітектури.