Сьогодні Київрада голосуватиме за нове будівництво на місці пам’ятки на Шовковичній. Як це можливо?

У четвер, 23 вересня, депутати Київради розглядатимуть проєкт рішення, який передає під забудову земельну ділянку на вулиці Шовковичній, 3. На ній вже розташована пам’ятка архітектури початку ХХ століття — але саме тут її нинішній власник, ОСББ «Луксор», збирається зводити «багатоквартирний будинок з об’єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури».

Як вказано у пояснювальній записці, таке рішення сприятиме «реалізації зацікавленою особою своїх прав щодо використання земельної ділянки». Щоправда, цей проєкт відхилили в Управлінні правового забезпечення діяльності Київради, наголосивши, що законодавство «визначає право ОСББ на постійне користування земельною ділянкою для обслуговування розміщеного на ній будинку, а не для будівництва».

Попри це, його підтримали як у земельній комісії Київради, так і в комісії з питань охорони культурної спадщини (за підписом нинішнього депутата та колишнього мера Олександра Омельченка).

Ділянку під пам’яткою архітектури передають одразу під нове будівництво.

— Диявол завжди криється в деталях, а саме — у вказаному цільовому призначенні та виді використання, — розповідає «Хмарочосу» юрист «Мапи Реновації» Дмитро Перов. — Щоб зберегти будинок, його достатньо передати лише «для обслуговування та експлуатації», це підкреслює і правовий висновок юристів Київради. А якби йшла мова, скажімо, про надбудову мансарди, то в тексті фігурувала б «реконструкція».

Чотириповерховий житловий будинок, зведений в стилі модерн у 1910 році, належав дружині генерал-майора Є. Масоловій. Якийсь час, впродовж Української революції 1917–1921 років, тут працювало Головне інженерне управління Військового міністерства Української Держави. За радянської влади він був переоблаштований під «комуналки» — і залишався житловим до 2013 року, аж поки всі квартири у ньому не викупила приватна компанія.

На той час будівля вже мала статус пам’ятки архітектури, а києвознавці описували її як «будинок, що за своїми художніми якостями належить до неординарних прикладів забудови центральної частини міста».

Про подальшу дивну ситуацію, що склалася навколо будинку, розповідало у 2017 році видання Glavcom. Як писали журналісти, будівля пустувала щойно завершилася її реставрація. Тоді, судячи з усього, колишній генеральський будинок переоблаштували під офіси — але орендувати там приміщення було неможливо.

Будинок Масолової (праворуч) розташований майже біля Верховної Ради. Фото: Володимир Мальцев

— За жодним із номерів телефонів, які вказані на сайті для бажаючих орендувати офіс у історичній будівлі, ніхто не відповідає, — повідомляло видання. — Телефони або взагалі відключені, або їх власники вперто не хочуть брати слухавку.

«Навіть якщо потенційний орендар прийде під будівлю і буде шукати господарів там, то навряд чи знайде: на дзвінок ніхто не відповідає, ручка на дверях центрального входу вкрита товстим шаром пилу».

Впродовж цих років нічого не змінилося: на сайтах з оренди нерухомості й досі вказано, що у будинку немає вільних приміщень.

Проєкт ймовірного будівництва на місці пам’ятки також ніде не оприлюднювався. Наразі «Хмарочосу» не вдалося зв’язатися із «луксорівцями»: всі телефони ОСББ, вказані у відкритих реєстрах, не обслуговуються. Втім, завдяки тим же реєстрам можна простежити, що голова цього ОСББ Андрій Бойцун, або людина з ідентичними ПІБ, має спільний бізнес із родиною Калетників, колишніх впливових народних депутатів від КПУ та Партії регіонів.

Так, з Калетниками пов’язані всі чотири компанії, де також фігурує прізвище Бойцуна: «Модульон», «Прайм Білд», «Спадщина Плюс» та «Спадщина Київської Русі». Всі ці компанії спеціалізуються на здачі в оренду нерухомості, а дві останні — зареєстровані саме на Шовковичній, 3.

Відзначимо, що родина Калетників має стосунок до ще кількох пам’яток Києва. За даними проєкту «Доступ до правди», в їхній власності — два історичних будинки на  Боричевому Току, 23/3 та 27: обидва — в аварійному стані, хоча один з них і «захищений» охоронним статусом.

Історичні садиби на Боричевому Току, які належать родині Калетників. Фото: Wikimapia