Фото – Reuters

До пам’ятника Миколі Щорсу вже кілька років прикута громадська увага: одні його вимагали та погрожували знести, інші заявляли, що це суперечить пам’яткоохоронному законодавству. Після погроз націоналістичних організацій зруйнувати кінну статую Щорса в 2016 році, її оточили жовто-блакитним банером. У 2019 році банер замінили великими плакатами благодійного фонду «Повернись живим», а тоді зовсім прибрали. У 2020 році активісти навіть пропонували задрапірувати пам’ятник в чорний латекс, щоб переозначити. То яка доля монумента командира дивізії Української радянської армії, образ якого після смерті активно використовувала радянська пропаганда?

Радянського діяча – в «Парк радянського періоду»

Як повідомили «Хмарочосу» в Українському інституті національної пам’яті, пам’ятник Миколі Щорсу перенесуть у музей «Парк радянського періоду» в Спадщанському лісі на Сумщині. Міська рада проголосувала за переміщення пам’ятника ще в 2017році. (Невдовзі після цього міський голова висловився проти такого рішення, назвавши пам’ятник одним із найгарніших в Європі). Локацію для перерозміщення статуї обирав УІНП.

«Ми розібралися з процедурою переміщення пам’ятки і провели необхідні консультації з Міністерством культури та інформаційної політики України. Далі усе залежить від політичної кон’юнктури та здатності причетних інституцій (Міністерство і КМДА) дійти згоди в цьому питанні», – пояснює Вікторія Скуба, представниця відділу комунікації УІНП.

Водночас в Інституті вважають, що простір, який залишається на місці декомунізованих монументів, не повинен бути порожнім та не пропрацьованим. На думку УІНП,  до роботи з ним потрібно залучати громаду.

«Має відбуватися суспільна дискусія, що далі з цим простором робити, як його означити», – зазначає Вікторія Скуба.

Фото – Вікіпедія

Історичний контекст пам’ятника і постаті

Нагадаємо, що пам’ятник Миколі Щорсу був встановлени у 1954 році розташований на перетині вулиці Симона Петлюри та бульвара Тараса Шевченка з нагоди 300-річчя Переяславської ради. Авторами монументу є скульптори Михайло Лисенко, Микола Суходолов, Василь Бородай та архітектори Олександр Власов і Олексій Заваров.

Ідея спорудження пам’ятника Щорсу у Києві виникла у 1936 році за наказом Йосипа Сталіна. З початком Другої світової роботи зупинилися. Після війни пішу скульптуру полководця планували встановити на площі Льва Толстого. Зерштою, у 1949 році пішу статую замінили на кінну і вирішили встановити на бульварі Тараса Шевченка.

На місці пам’ятника Миколі Щорсу у 1872–1926 роках був пам’ятник Олексію Бобринському — будівничому залізниці у Києві.

Пам’ятник графові Олексію Бобринському. Кольорове фото початку ХХ ст. Wikipedia

Цікавою є інтерпретація версій загибелі Щорса. Спочатку офіційною вважалося, що він помер від кулі петлюрівського кулеметника у серпні 1919 року. Але згодом документально підтвердилася версія, що Миколу Щорса вбили за наказом Реввоєнради 12-ої армії за звинуваченням в «українському націоналізмі»

Перший президент України Леонід Кравчук стверджував, що він позував для пам’ятника у 20-річному віці.