Пам’ятник Щорсу знову збираються зносити на День Незалежності

Дата публікації: 20.8.2016 Розділ: Новини

Командир добровольчого руху ОУН Микола Коханівський заявив, що представники руху демонтують пам’ятник 24 серпня.

Щорс 1

Фото: lb.ua

На своїй сторінці у мережі vk.com Микола Коханівський написав, що заніс повідомлення про запланований демонтаж до КМДА та запросив всіх охочих долучатися до акції. Коханівський нагадав, що 30 червня цього року ОУН-івці вже намагались демонтувати пам`ятник Щорсу, але він був оточений Нацгвардією та поліцією. «Тоді ми дали міській владі час до Дня Незалежності прибрати цього ідола з Києва, – заявив командир ОУН. – Видно, що совкова влада столиці не хоче виконувати «Закон про декомунізацію». Отже, маємо владі допомогти».

Щорс 2

Фото: Микола Коханівський

За словами радника мера Києва з питань благоустрою Дмитра Білоцерковця, якщо пам’ятник Щорсу почнуть зносити самовільно, це буде вважатися актом вандалізму, передає газета «Сегодня». «Таке знесення буде незаконним. Коли буде оформлена вся документація, що підтверджує необхідність демонтажу, ми розпочнемо роботи», – каже Білоцерковець.

За словами Олександра Вовченка, президента Інституту реформ та розвитку Києва, бездіяльність столичної влади у процесі декомунізації створює загрозу для киян. «Демонтаж пам’ятника людьми може привести до страшних наслідків, – каже Вовченко. – Адже пам’ятник знаходиться на бульварі, поряд з проїжджою частиною, де завжди активний рух транспорту, і пішохідною зоною, де гуляють люди. Він може впасти на дорогу або тротуар. Інша справа, коли подібні об’єкти демонтують комунальники, нічого не руйнуючи, щоб потім можна його було експонувати в музеї, про створення якого вже два роки говорить міська влада».

Опублікувати в соцмережах

Підтримати проект

Підписуйтесь на розсилку і щотижня отримуйте наші найкращі публікації до себе у поштову скриньку. Обіцяємо не спамити!
  • Petro Malyshko

    Рогами його! Рогами. Нехай наших знають! Це найскоріша можливість демонтажу.

  • Андрей Давиденко

    Я не політик, проте Микола Щорс був певним ідеалом дитячих літ моїх ровесників. Молодим він повірив у революцію. Командував загоном і був взірцем та героєм. Загинув, як говорять, від рук своїх. Його пам’ятники зносять вже не його однодумці. Та й не ті. що в 21 рік взяли на себе зобов’язання командувати досить чисельним загоном. Боротьба з пам’ятниками – це боротьба з пам’яттю мільйонів людей та культурним надбанням людства. Нехай би стояв пам’ятник. А тому, хто буде достойним, люди поставлять інший, поруч, щоб наступні покоління бачили динаміку історії, а не її сьогоденні “відкриття”.