Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Історія річки Почайни у Києві, як казка зі щасливим фіналом. Водойма зникла з мапи міста ще у 1930-х роках, а назад її повернула активістка Анабелла Моріна у 2016 році, рятуючи місцевість від забудовників на користь парку. Нещодавно, після п’яти років боротьби та бюрократичної тяганини, річку почали діставати з бетонного колектора. Вже навесні 2022 року кияни отримають рекреаційну зону на березі історичної Почайни — водойми, у якій, на думку істориків, відбувалося хрещення Русі.

Як вдалося повернути річку 

У водах Почайни князь Володимир хрестив Київську Русь у 988 році. На думку більшості істориків, це відбувалось у місці її вливання в Дніпро, де зараз розташований пам’ятник Магдебурзькому праву поряд з Поштовою площею.

Почайна була повноводною рікою. А щовесни піщану косу, яка розділяла її з Дніпром, повністю заливало водою. Важкі часи літописної річки почалися у XVIII столітті, коли вирішили побудувати канал, який скоротить шлях кораблів до старої київської гавані. Тоді течія Дніпра розмила косу і поглинула частину Почайни. А з кінця XIX століття водойма почала поступово пересихати через зведення нової гавані і промзони на Подолі.

У 30-х роках Почайну частково засипали, аби прокласти залізничне кільце зі станціями Петрівка та Оболонь. Саме у той період історична річка зникає з мапи міста. А остаточним ударом по Почайні було зведення житлового масиву Оболонь у 60-70-х роках, після чого річку перетворили на систему озер Опечень, з’єднаних колектором.

Вірогідно, що Почайна так і лишилася б в історії, якби у 2015 році киянка Анабелла Моріна випадково не натрапила на «технічне» озеро Йорданське поряд з домом. На його березі любили відпочивати місцеві мешканці, проте озеро саме збиралися засипати, аби звести на його місці автосалон. Анабелла, в минулому журналістка-розслідувачка газети «Бізнес», сприйняла інформацію як особистий виклик. Жінка швидко з’ясувала, що Йорданське утворилось з колишньої річки Почайни і почала боротися за те, аби в літописної водойми з’явилося майбутнє, а озеро не чіпали.

Анабелла Моріна, голова ГО «Почайна», краєзнавець

«Потрібна була велика мрія, яка зможе об’єднати навколо себе людей з різними інтересами. Ми з друзями-архітекторами запропонувала відродити історичну річку і розбити навколо неї красивий парк. Для мене це стало місією. З дитинства я пам’ятаю казки про Почай-річку. На картах XIX століття вона підписана Йорданською, тому що саме в ній хрестили людей у 988 році»

Активісти розробили проєкт і концепцію, та почали просувати ідею у КМДА. Анабелла створила для Почайни сторінку на Вікіпедії, почала вести Фейсбук-сторінку, намагаючись згуртувати спільноту, а також підготувала петицію.

Кульмінацією боротьби став захист Почайни від ухвалення Київрадою детального плану території (ДПТ) у 2016 році, який би остаточно поховав річку разом з потенційним парком. Протягом трьох місяців Анабелла щодня приходила під стіни Київради, аби не допустити ухвалення ДПТ. Тоді до неї приєднався партнер в усіх подальших операціях з порятунку річки — депутат Київради Костянтин Богатов.

Результат — ДПТ було змінено з урахуванням збереження річки Почайни. Кажуть, у Київраді аплодували рішенню стоячи.

Почайну дістають з колектора

«З юридичної точки зору немає такого поняття, як „технічна водойма“ — це велика брехня», — переконує Анабелла. За її словами у Києві за часів СРСР очищення зливової каналізації відбувалося лише перед тим, як вода потрапляла у Дніпро, а усі невеликі річки у колекторах просто доставляли воду до головної водойми. Очищення стоків у Європі відбувається інакше: фільтри встановлено вже у зливній каналізації, далі воду очищають вдруге перед маленькою водоймою, і ще раз перед великою.

У 2017 році ділянка річкового русла набула статусу рекреаційної зони, а за кілька місяців був проведений Всеукраїнський конкурс на створення парку Почайна. Авторами концепції нового парку стала команда архітекторів із NEXT SPACE architectural team — Валентин Уваров, Віталій Ткач і Дмитро Казаков. Парк займатиме 10 гектарів вздовж річки Почайна до затоки Вовкувата між проспектом Степана Бандери та вулицею Електриків.

Візуалізація проекту парку Почайна

Що відбувається з Почайною зараз

Проєкт парку розробили швидко і його могли почати будувати вже у 2020 році, проте з ревіталізацією річки справа йшла складніше. За словами Анабелли, «торги» з гідротехніками проходили за кожен метр водойми, визволений з колектора: «У нас є ділянка, на якій бетонні відкоси все ж залишаться — це кілька десятків метрів біля проспекту Бандери. Далі бетон буде замінено габіонами (камінням у сітці), а вже після цього йтиме вільне природне русло».

За планом, Почайну звільнять від 900 тонн бетону, який її сковував. «Насправді, геть приберуть 700 тонн, а решту доведеться залишити у вузьких місцях», — коментує Анабелла.

Зараз паралельно ведуться роботи з будівництва парку та ревіталізації Почайни. Планують три черги будівництва:

1) перша — від проспекту Бандери до шлюзу недалеко від вулиці Вербової;
2) друга — від шлюзу і до Набережно-Рибальської вулиці, територія за Блокбастером;
3) третя — безпосередньо дніпровська затока Вовкувата, де наш парк з’єднається із парком Наталка.

Проєктувальників консультували інженери з Сеула, які ревіталізували річку Чон-гі-чун (Cheong Gye Chun), заховану під хайвеєм.

За словами Анабелли, їхньою основною рекомендацією було розбити план робіт на частини і втілювати їх поетапно. Так і було зроблено.

«Якби в нас було все необхідне фінансування, то роботи зайняли би рік-півтора, а оскільки зараз виділено кошти лише на першу чергу будівництва, і то весь час намагаються щось відкусити, то, напевно, це буде років зо три», — розповідає Анабелла. Першу чергу будівництва планують завершити навесні. Підрядник — ТОВ «Княжна Либідь».

На реалізацію паркової частини було виділено 43,5 мільйони, а гідротехнічної — 40 мільйонів гривень.

Кошти виділила Київрада, хоча активісти пропонували забудовнику сусіднього ЖК Boston від SAGA Development профінансувати хоча би невелику ділянку. Забудовник наче був не проти, але до справи так і не дійшло, хоча у рекламних проспектах він активно апелює до переваг життя поряд з майбутнім парком Почайна.

«Між ними і нами є ділянка землі, винесена на інвестиційний конкурс. Її ніхто не бере, мабуть, через те, що під землею там проходить велика газова труба. Ця ділянка призначена для озеленення, місце ідеально лягає у вхідну групу парку. Ми пропонували інвестору купити цей шматочок землі і подарувати місту», — згадує Анабелла.

В коментарі компанія SAGA Development зазначила: «наразі ми працюємо над тим, аби приєднати ділянку до проекту та зробити на ній благоустрій. Ми прагнемо, аби BOSTON Creative House та його інтеграція з парком “Почайна” стали взірцем якісної реновації території».

Зараз річку звільняють з бетону, формують русло, розчищають берег і прокладаються доріжки. Навесні висаджуватимуть дерева та кущі замість чагарників, які там буяють зараз.

«Природний ландшафт у місті дуже важливий, щоб там улітку можна було дихати. Почайна замикає зелено-водне коло на Оболоні. Якби всі озера Почайни були доглянуті, всі канали були підняті на поверхню і між озерами існував зелений коридор, то кожен міг би сісти на велосипед або взяти візок та відпочити поряд з домом, ніби поїхав за місто. Так повинно бути у кожному районі — це необхідний комфорт існування в місті», — додає Анабелла.

Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 11 років та 40 днів. За цей час ми опублікували 27013 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
| Хто ми такі?

Коментарі:

Вам доступний лише перегляд коментарів. Зареєструйтесь або увійдіть, щоб мати можливість додавати свої думки.

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті

Newsletter button
Donate button
Podcast button
Send article button