Річку Почайна дістають з колектора, а поряд – створюють парк. Як це стало можливим?

Історія річки Почайни у Києві, як казка зі щасливим фіналом. Водойма зникла з мапи міста ще у 1930-х роках, а назад її повернула активістка Анабелла Моріна у 2016 році, рятуючи місцевість від забудовників на користь парку. Нещодавно, після п’яти років боротьби та бюрократичної тяганини, річку почали діставати з бетонного колектора. Вже навесні 2022 року кияни отримають рекреаційну зону на березі історичної Почайни — водойми, у якій, на думку істориків, відбувалося хрещення Русі.

Як вдалося повернути річку

У водах Почайни князь Володимир хрестив Київську Русь у 988 році. На думку більшості істориків, це відбувалось у місці її вливання в Дніпро, де зараз розташований пам’ятник Магдебурзькому праву поряд з Поштовою площею.

Почайна була повноводною рікою. А щовесни піщану косу, яка розділяла її з Дніпром, повністю заливало водою. Важкі часи літописної річки почалися у XVIII столітті, коли вирішили побудувати канал, який скоротить шлях кораблів до старої київської гавані. Тоді течія Дніпра розмила косу і поглинула частину Почайни. А з кінця XIX століття водойма почала поступово пересихати через зведення нової гавані і промзони на Подолі.

У 30-х роках Почайну частково засипали, аби прокласти залізничне кільце зі станціями Петрівка та Оболонь. Саме у той період історична річка зникає з мапи міста. А остаточним ударом по Почайні було зведення житлового масиву Оболонь у 60-70-х роках, після чого річку перетворили на систему озер Опечень, з’єднаних колектором.

Вірогідно, що Почайна так і лишилася б в історії, якби у 2015 році киянка Анабелла Моріна випадково не натрапила на «технічне» озеро Йорданське поряд з домом. На його березі любили відпочивати місцеві мешканці, проте озеро саме збиралися засипати, аби звести на його місці автосалон. Анабелла, в минулому журналістка-розслідувачка газети «Бізнес», сприйняла інформацію як особистий виклик. Жінка швидко з’ясувала, що Йорданське утворилось з колишньої річки Почайни і почала боротися за те, аби в літописної водойми з’явилося майбутнє, а озеро не чіпали.

Анабелла Моріна, голова ГО «Почайна», краєзнавець

«Потрібна була велика мрія, яка зможе об’єднати навколо себе людей з різними інтересами. Ми з друзями-архітекторами запропонувала відродити історичну річку і розбити навколо неї красивий парк. Для мене це стало місією. З дитинства я пам’ятаю казки про Почай-річку. На картах XIX століття вона підписана Йорданською, тому що саме в ній хрестили людей у 988 році»

Активісти розробили проєкт і концепцію, та почали просувати ідею у КМДА. Анабелла створила для Почайни сторінку на Вікіпедії, почала вести Фейсбук-сторінку, намагаючись згуртувати спільноту, а також підготувала петицію.

Кульмінацією боротьби став захист Почайни від ухвалення Київрадою детального плану території (ДПТ) у 2016 році, який би остаточно поховав річку разом з потенційним парком. Протягом трьох місяців Анабелла щодня приходила під стіни Київради, аби не допустити ухвалення ДПТ. Тоді до неї приєднався партнер в усіх подальших операціях з порятунку річки — депутат Київради Костянтин Богатов.

Результат — ДПТ було змінено з урахуванням збереження річки Почайни. Кажуть, у Київраді аплодували рішенню стоячи.

Почайну дістають з колектора

«З юридичної точки зору немає такого поняття, як „технічна водойма“ — це велика брехня», — переконує Анабелла. За її словами у Києві за часів СРСР очищення зливової каналізації відбувалося лише перед тим, як вода потрапляла у Дніпро, а усі невеликі річки у колекторах просто доставляли воду до головної водойми. Очищення стоків у Європі відбувається інакше: фільтри встановлено вже у зливній каналізації, далі воду очищають вдруге перед маленькою водоймою, і ще раз перед великою.

У 2017 році ділянка річкового русла набула статусу рекреаційної зони, а за кілька місяців був проведений Всеукраїнський конкурс на створення парку Почайна. Авторами концепції нового парку стала команда архітекторів із NEXT SPACE architectural team — Валентин Уваров, Віталій Ткач і Дмитро Казаков. Парк займатиме 10 гектарів вздовж річки Почайна до затоки Вовкувата між проспектом Степана Бандери та вулицею Електриків.

Візуалізація проекту парку Почайна

Що відбувається з Почайною зараз

Проєкт парку розробили швидко і його могли почати будувати вже у 2020 році, проте з ревіталізацією річки справа йшла складніше. За словами Анабелли, «торги» з гідротехніками проходили за кожен метр водойми, визволений з колектора: «У нас є ділянка, на якій бетонні відкоси все ж залишаться — це кілька десятків метрів біля проспекту Бандери. Далі бетон буде замінено габіонами (камінням у сітці), а вже після цього йтиме вільне природне русло».

За планом, Почайну звільнять від 900 тонн бетону, який її сковував. «Насправді, геть приберуть 700 тонн, а решту доведеться залишити у вузьких місцях», — коментує Анабелла.

Зараз паралельно ведуться роботи з будівництва парку та ревіталізації Почайни. Планують три черги будівництва:

1) перша — від проспекту Бандери до шлюзу недалеко від вулиці Вербової;
2) друга — від шлюзу і до Набережно-Рибальської вулиці, територія за Блокбастером;
3) третя — безпосередньо дніпровська затока Вовкувата, де наш парк з’єднається із парком Наталка.

Проєктувальників консультували інженери з Сеула, які ревіталізували річку Чон-гі-чун (Cheong Gye Chun), заховану під хайвеєм.

За словами Анабелли, їхньою основною рекомендацією було розбити план робіт на частини і втілювати їх поетапно. Так і було зроблено.

«Якби в нас було все необхідне фінансування, то роботи зайняли би рік-півтора, а оскільки зараз виділено кошти лише на першу чергу будівництва, і то весь час намагаються щось відкусити, то, напевно, це буде років зо три», — розповідає Анабелла. Першу чергу будівництва планують завершити навесні. Підрядник — ТОВ «Княжна Либідь».

На реалізацію паркової частини було виділено 43,5 мільйони, а гідротехнічної — 40 мільйонів гривень.

Кошти виділила Київрада, хоча активісти пропонували забудовнику сусіднього ЖК Boston від SAGA Development профінансувати хоча би невелику ділянку. Забудовник наче був не проти, але до справи так і не дійшло, хоча у рекламних проспектах він активно апелює до переваг життя поряд з майбутнім парком Почайна.

«Між ними і нами є ділянка землі, винесена на інвестиційний конкурс. Її ніхто не бере, мабуть, через те, що під землею там проходить велика газова труба. Ця ділянка призначена для озеленення, місце ідеально лягає у вхідну групу парку. Ми пропонували інвестору купити цей шматочок землі і подарувати місту», — згадує Анабелла.

В коментарі компанія SAGA Development зазначила: «наразі ми працюємо над тим, аби приєднати ділянку до проекту та зробити на ній благоустрій. Ми прагнемо, аби BOSTON Creative House та його інтеграція з парком “Почайна” стали взірцем якісної реновації території».

Зараз річку звільняють з бетону, формують русло, розчищають берег і прокладаються доріжки. Навесні висаджуватимуть дерева та кущі замість чагарників, які там буяють зараз.

«Природний ландшафт у місті дуже важливий, щоб там улітку можна було дихати. Почайна замикає зелено-водне коло на Оболоні. Якби всі озера Почайни були доглянуті, всі канали були підняті на поверхню і між озерами існував зелений коридор, то кожен міг би сісти на велосипед або взяти візок та відпочити поряд з домом, ніби поїхав за місто. Так повинно бути у кожному районі — це необхідний комфорт існування в місті», — додає Анабелла.