Варшава не витримає другої хвилі українських біженців — мер Рафал Тшасковський

Зараз у Варшаві немає великих містечок для біженців, наметів у парках, людей на вулиці тощо, адже поляки приймають українців у себе вдома.

Дата публікації: 5.5.2022 Розділ: Топ-новини Автор: Стасюк Ірина

Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 293 днів. За цей час ми опублікували 26274 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
Стати членом Товариства | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

У Варшаві зараз перебуває приблизно 300 тисяч біженців з України, населення польської столиці збільшилося на 15%. Місто вже на межі можливостей, і мер Рафал Тшасковський закликає Євросоюз і ООН розробити єдину стратегію релокації. Про це він сказав в інтерв’ю Bloomberg CityLab.

«Якщо піде друга хвиля біженців, — що цілком можливо, адже в Україні відбувається ескалація, — нам буде дуже важко прийняти ще більше. Звісно, ми готові допомагати всім, хто потребує, але умови будуть погіршуватися», — зазначив мер Варшави.

Місяць тому Варшава почала звертатися до інших міст Польщі та Європи з проханням прийняти 300, 400 або 550 біженців. Та все це відбувається «в ручному управлінні», в той час, як на думку Тшасковського, слід вибудувати єдину систему, координовану ЄС.

Зараз у Варшаві немає великих містечок для біженців, наметів у парках, людей на вулиці тощо, адже поляки приймають українців у себе вдома. Декого прихистили родичі або друзі, однак більшість живе в незнайомців, які не зможуть надавати житло довгий час. За місяць або два вони звернуться до міської влади з проханням переселити людей.

Місто почало переоблаштовувати старі офісні будівлі під житло для біженців, але цього буде замало. Подібні заходи дозволять розмістити 10 або 15 тисяч людей і аж ніяк не сотні тисяч.

Варшава забезпечує українцям право на безкоштовну освіту, медицину та соціальний захист. Однак, наприклад, школи і дитсадки не в змозі терміново розширитися. Зараз до закладів освіти влаштувати 20 тисяч українських дітей. Сподівалися, що решта зможуть продовжувати навчання онлайн на українських платформах, але не всі школи в Україні можуть підтримувати онлайн-освіту.

На думку Тшасковського, одна з головних проблем — у тому, що фінансова допомога від Євросоюзу прямує до уряду Польщі, в той час, як ефективніше було б розподіляти гроші між місцевими громадами, неурядовими організаціями та самими біженцями.

Читайте також: Як відбудована після Другої світової війни Варшава стала кращою?