Сотні українських біженців стали бездомними у Британії. На островах росте критика урядової програми

Сотні українців опинилися безпритульними, прибувши у Велику Британію за візами, що передбачали поселення за програмою Homes for Ukraine. З початку російського вторгнення принаймні 480 родин із дітьми та 180 дорослих подали запити на допомогу як бездомні, повідомляє The Guardian.

Схема допомоги, яка працює з 18 березня, заохочує британців селити в себе українців. Господарі мають можливість отримувати виплати. Програму критикували за те, що вона може бути використана для зловживань, а також за те, що українці не отримують жодних гарантій поселення. Минулого місяця британські медіа почали писати про випадки, коли господарі виганяли біженців на вулицю.

Станом на початок червня було відомо про те, що 90 домовленостей за програмою Homes for Ukraine були скасовані й переселенці були змушені з’їжджати. Ще у 55 випадках українці так і не мали змоги заїхати в житло, яке виявилося недоступним або непідходящим для поселення. Лише 20 вдалося знайти нових благочинників, які запропонували житло.

«Ми засмучені, однак не здивовані тим, що домовленості зриваються. Очікувати, що вразливі, травмовані біженці мають покладатися на добру волю незнайомців, з якими сконтактували у фейсбуці, — завжди було ризикованим», — зауважує Лорен Скотт, гендиректор організації Refugees at Home.

За його словами, зараз не існує налагоджених механізмів ані переселення біженців до інших господарів, ані переспрямування виплат до нових господарів. До українців, які опинилися на вулиці, місцева влада ставиться як і до решти бездомних. Така ж ситуація була і з біженцями з Афганістану.

37-річна киянка Анна прибула до Британії з чоловіком та однорічним сином наприкінці березня, домовившись про проживання в британської родини в Нортгемптоні. Спершу господарі були гостинними, але їхній ентузіазм послабшав за кілька тижнів. Вони переселили українців до прибудови, а невдовзі й зовсім заявили, що хочуть припинити домовленість. Анна каже, що не розуміє, що трапилося, бо настрій британців змінився швидко, і вони не пояснили причин цього.

Місцева влада на кілька днів поселила родину Анни в кімнату в хостелі. «Ми втратили свій дім в Україні, й коли прибули сюди, вважали, що ми у безпеці, однак втратили дім удруге», — каже вона. Зрештою, родина знайшла в інтернеті організацію Refugees at Home, яка й допомогла знайти інших господарів.

Організація закликає уряд Великої Британії розробити план для допомоги українським родинам, яким не вдалося отримати прихисток.

«Соромно, що сім’ї, які втекли від розв’язаної Путіним жорстокої війни, опинилися без даху над головою тут, у Британії, — заявляє депутатка Ліза Ненді. — Міністрів попереджали про ці ризики, однак вони воліли піаритися на телебаченні, а не виконувати свою роботу».

В уряді, своєю чергою, наголошують, що після російського вторгнення до Великої Британії прибуло понад 77,2 тисячі українців, тож, мовляв, без прихистку залишився не такий великий відсоток.