Через зміни клімату люди міняють газони на штучну траву. Чому це погане рішення?

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 287 днів. За цей час ми опублікували 23569 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

З поглибленням змін клімату жителі вразливих до посухи регіонів почали стелити штучні газони замість натуральних, що потребують регулярного поливу, повідомляє Bloomberg.

Так вчинила, наприклад, 76-річна Джуді Данн, яка мешкає у передмісті Лас-Вегаса. Минулого літа рівень озера Мід, історично найбільшого у США водосховища, впав до найнижчої позначки з 1937 року. Вперше влада стала обмежувати споживання води, а комунальні служби почали штрафувати за неекономне її використання. Ми вже писали про те, як у Неваді забороняють газони.

Критична ситуація спостерігається в усьому світі. В Італії днями оголосили надзвичайний стан через найсильнішу посуху за 70 років. Протягом наступних 30 років посухи торкнуться трьох чвертей населення планети.

«Газон — принаймні те, що ми звикли так називати — помирає, — пише видання. — Дзижчання газонокосарки суботнім ранком і запах свіжоскошеної трави незабаром перетворяться на спогад. Не лише газони — все, чого ми торкаємося, чим смакуємо, що бачимо, вдихаємо й чуємо, стає трохи інакшим через кліматичні зміни».

Якщо раніше штучний газон був тонким шаром покриття, яке дряпало ноги, зараз технології вдосконалилися. Попит зріс, зокрема, під час пандемії. На відміну від справжньої трави, такий килим не потребує поливу. Однак дружнім до довкілля його теж не назвати.

Так, в Австралії почали замінювати газони на синтетичну траву після Посухи тисячоліття — 12-річного засушливого періоду, найгіршого в історії європейської колонізації материка, що тривав до 2009 року.

Екоактивісти вчинили протест після того, як у заповідному парку в передмісті Сіднея муніципалітет постелив штучний газон. «Синтетичні покриття — це тютюн ХХІ століття», — заявили протестувальники. Вони поширювали фото штучних галявин після дощу, зауважуючи, що мікрочастинки гуми та забруднюючих сполук потрапляють з водою у ґрунт.

Одне дослідження показало, що спекотний клімат Австралії взагалі не підходить для таких покриттів. Зокрема, виміряли, що покриття на дитячому майданчику в Сіднеї влітку може розігрітися майже до 94°C, тож опіки — реальний ризик для дитини.

Найочевидніша екологічна проблема штучної трави пов’язана з горючими копалинами. Синтетичні газони виготовляють із суміші компонентів із нафтової сировини. Їх практично неможливо переробити. Середній термін придатності такого газону складає 15 років, після чого він опиняється або на звалищі, або на сміттєспалювальному заводі.

Деякі компанії працюють над розробкою штучних газонів із поліестеру, які можна було б здавати на повторну переробку. Та навіть якщо проблема перероблення буде вирішена, штучне покриття не зможе стати екологічнішим за натуральну траву.

Справжня трава вбирає вуглець і надлишки дощової води, є домівкою для комах і хробаків.

Головний недолік газону — йому потрібен рясний полив. Зараз екологи закликають менше косити траву, що робить її стійкішою, а також надавати перевагу дикому різнотрав’ю перед декоративною травою.

Читайте також: У Львові менше косять газони і висаджують різнотрав’я. Як це впливає на зміни клімату?