У Києві вчергове зареєстрували петицію з вимогою припинити скошування трави

Часте скошування газону спричиняє послаблення кореневої системи рослини, тож газон гірше затримує воду й ґрунти, які вивітрюються та пересихають.

Дата публікації: 1.8.2022 Розділ: Новини Автор: Крутько Дар'я

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 334 днів. За цей час ми опублікували 23873 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

На сайті Київради з’явилась петиція з вимогою припинити скошування трави. За словами її автора Сергія Прими, таке рішення «звільнить багато коштів та людських ресурсів».

Станом на ранок першого серпня петиція зібрала 1057 голосів із шести тисяч необхідних.

Звернення про припинення скошування трави в Києві останні кілька років реєструють щоліта.

Близько половини площ зелених насаджень у містах займають саме газони. За даними екологічної організації Плато, газон може охолодити повітря на 11 градусів.

Надто часте скошування газону, та ще й під корінь, спричиняє послаблення кореневої системи рослини, тож газон гірше затримує воду й ґрунти, які вивітрюються, пересихають і перетворюються на потріскану кірку. Крім того, надто низько скошені рослини не встигають відновитися, а надто пошкоджені й зовсім відмирають. Також завчасно скошені рослини не встигають розквітнути, і комахи-запилювачі втрачають харчову ланку. Так само зменшується міське біорізноманіття.

Наприклад, нещодавно у Вінниці висадили вздовж однієї з вулиць луку з польовими квітами. Міські луки потребують значно меншого догляду, ніж газон. Вони сприяють біорізноманіттю, забирають надлишкову воду, зменшують рівень шуму.