Держкіно вирішило ліквідувати Довженко-центр. Що буде з архівом?

Державне агентство України з питань кіно видало наказ про реорганізацію Довженко-центру. Працівники інституції заявили, що це означає ліквідацію національного кіноархіву, який з 1994 року займається збереженням, дослідженням та популяризацією українського кіно.

Згідно з наказом Держкіно, всі фільми з колекції та майно Довженко-центру мають бути передані державній установі «Науковий центр кінематографії України». Зі структури центру має бути виокремлено Державне підприємство «Українська анімаційна студія», до якої будуть передані авторські права на українську анімацію, що належать центру. Співробітників центру повідомлять про можливе звільнення.

«Таким чином відповідати за унікальну кінематографічну спадщину України Держкіно доручає де-факто “сплячій” установі, що з моменту свого заснування за часів Януковича в 2011 році не здійснювала жодної діяльності, не має штату, відповідних компетенцій, сайту тощо… Ані в преамбулі наказу, ані в публічній комунікації Держкіно не обгрунтувало таке своє рішення», — коментують в Довженко-центрі.

Екскерівник Довженко-центру Іван Козленко заявив, що до ліквідації йшло давно — «відколи кіногалузь очолила креатура одного з головних “слуг” Павла Сушка — Марина Кудерчук, чиїм нав’язливим бажанням став демонтаж збудованої поколіннями попередніх фахівців кіносистеми».

Він зазначив, що про подальше знищення центру стало зрозуміло в 2020 році, коли відбулись перші обшуки

«Ліквідація архівів, джерел історичної пам’яті, особливо під час війни, — ніщо інше як диверсія в тилу власної культури. Покидьків, які цим займаються, користуючись воєнною веремією, слід таврувати як ворогів і поводитись з ними відповідно», — вважає Козленко.

Ще в березні минулого року колектив звернувся до уряду країни, зокрема міністра культури Олександра Ткаченка. Вони заявляли, що можливе переведення інституції в сферу управління Держкіно призведе до її руйнації.

Довженко-центр – найбільший і єдиний міжнародно визнаний кіноархів України, в якому зберігається понад 10 тисяч найменувань (більше 60 тисяч одиниць зберігання) художніх, документальних, анімаційних українських та закордонних фільмів, понад 24 тисячі архівних документів з історії українського кіно, понад 400 музейних експонатів. Єдиний український представник в Міжнародній федерації кіноархівів.