Черги до Монголії та авіаквитки за ціною квартири: як росіяни тікають від мобілізації

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 294 днів. За цей час ми опублікували 23615 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Грузини зустрічають росіян в аеропорту Тбілісі. Фото: facebook.com/girchi.org

Після оголошення в Росії «часткової» мобілізації, яка на практиці виявилася повноцінною, тисячі росіян намагаються залишити країну.

Правозахисники підтверджують, що попри обіцянки забирати на війну лише громадян з військовим досвідом, повістки до військкоматів роздають геть усім — людям за 60 років, багатодітним батькам тощо.

Російське міноборони заявило, що за добу до військкоматів добровільно прийшло 10 тисяч людей. При цьому є чимало тих, хто на війну з Україною їхати не хоче, але все одно покірно з’являється на виклик. Популярним у мережі стало відео з московським IT-працівником Сбербанку, якого повістка неприємно здивувала, однак варіанту проігнорувати її він не розглядав.

«Держава — головний ворог, а ворогу треба здаватися, щоб не стало гірше», — пояснює логіку цих людей історик і соціолог Ніколай Мітрохін у коментарі Current Time. Він вважає, що така реакція залишилися ще зі сталінських часів.

Російська влада заявила, що буде мобілізовано 300 тисяч людей, але «Новая газета. Европа» з посиланням на джерело стверджує, що засекречений пункт путінського указу передбачає призов на війну з Україною мільйона осіб.

Черги на суходолі

Увечері того ж дня, коли Путін оголосив про мобілізацію, 21 вересня, на російських кордонах із Грузією, Монголією і Казахстаном утворилися черги з десятків тисяч пасажирських автомобілів. Бурятський телеграм-канал «Кяхта» пише, що на пункті пропуску перед Монголією в кожній машині сидять по чотири-п’ять чоловіків призовного віку.

Кордон із Фінляндією щодоби перетинає шість тисяч росіян, це вдвічі більше, ніж за зазвичай за тиждень. Деякі просять прихистку, повідомляє Reuters. 21-річний Макс повідомив агентству, що хоче пересісти на літак до Німеччини, де живуть його родичі. Пояснює, що як студент мав би не боятися призову, але ситуація змінюється надто швидко. Влада Фінляндії зараз розглядає можливість обмежити в’їзд з Росії.

Кореспондент Current Time з Казахстану повідомив, що ситуація з напливом росіян лякає місцевих жителів, бо по-перше, вони очікують як наслідок інфляцію та зростання цін, зокрема, на оренду житла, а по-друге, побоюються, що «ці люди будуть якось намагатися закликати Путіна “навести порядок” і в цій країні теж».

Ставлення казахстанців, за його словами, різне, але принаймні у соцмережах більшість налаштовані негативно: вважають, що зараз з Росії тікають ті, хто досі підтримував війну, але тепер злякалися загострення ситуації. Дехто пропонує виганяти росіян назад, але останнє поки неможливо, бо між РФ і Казахстаном діють угоди як між членами Євразійського союзу.

«Золоті» авіаквитки

Авіаквитки в ті країни, куди росіян досі безперешкодно пускають, розібрано на тижні вперед. Ті, що лишилися, продавали за захмарними цінами.

Як повідомляє російський Forbes, напередодні квитки на 23 вересня на рейси турецьких авіаліній коштували 2-3 тисячі євро в один бік; на рейси Москва–Єреван — 4000 євро в Qatar Airways та 7000 євро в IrAero.

У соцмережах фіксують окремі ультрадорогі пропозиції, такі як переліт Москва–Астана за майже 17 тисяч євро за двох пасажирів.

90% росіян, хто купляли квитки за кордон, бронюють переліт в один кінець. Туроператори повідомляють, що люди також почали купувати тури лише заради авіаквитка. Ті, хто у ці дні опинився на закордонних курортах, просять турфірми продовжити відпочинок від тижня до місяця.

Московський кореспондент The Guardian Ендрю Рот вважає, що люди так поспішають зокрема тому, що побоюються оголошення воєнного стану після проведення «референдумів» на окупованих українських територіях. У такому разі кордони закриють.

Те саме сказало російському виданню Медуза джерело, близьке до Кремля, — до 27 вересня, доки не завершаться «голосування» на територіях, які РФ планує анексувати, кордони закривати не збираються, але потім ситуація може змінитися.

Дивіться також підбірку відео: В Ірані протестувальники ганяють поліцію та трощать автівки. А як тим часом чинять опір росіяни?