Київський історик пропонує перейменувати пам’ятник Щорсу та залишити його на місці

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 288 днів. За цей час ми опублікували 23579 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Києвознавець Михайло Кальницький запропонував перейменувати пам’ятник Щорсу, що на бульварі Тараса Шевченка, на «українського вершника» та залишити його там, де він стоїть.

На думку Кальницького, монумент «за своїми художніми якостями та гармонійним включенням у довкілля перевершує будь-які пам’ятники вершникам в Україні». Він вважає, що навіть Богдан Хмельницький у Києві «виглядає менш досконало». Історик наголошує на цінності твору, який не можна без фатальних пошкоджень прибрати з постаменту.

«Звісно, вияв шаноби до червоного начдива, який у 1918–1919 роках воював на боці більшовиків проти війська незалежної України, не вписується у наші теперішні ідеологічні орієнтири. Проте думаю, що стосовно конкретного мистецького твору на бульварі Тараса Шевченка було б доцільно застосувати замість “перенесення” (фактичного руйнування) більш дієвий та адекватний інструмент – переосмислення», – пише Кальницький, додавши, що «Щорс аж ніяк не був зразковим прихильником більшовизму».

Він вважає, що можна позбавити скульптурну постать персональної присвяти, перейменувавши на монумент «український вершник», адже ані головна фігура, ані зображення на постаменті не містять явних ознак належності саме до червоного війська. Біля монумента він пропонує розмістити дошку з роз’ясненням художньої цінності цього твору та хибності його колишнього ідейного змісту.

Монумент було споруджено у 1954 році. Кінну скульптуру виконували українські митці – Михайло Лисенко та його учні Микола Суходолов і Василь Бородай. Авторами архітектурного вирішення були Олександр Власов та Олексій Заваров – учасники проєктування повоєнного Хрещатика. Статус пам’ятки монументального мистецтва національного значення монумент отримав в 2009 році.

Хмарочос писав, що музей історії Києва готовий взяти в колекцію знесені в процесі дерусифікації пам’ятники. Наприкінці травня Київрада ухвалила рішення про демонтаж низки пам’ятників і меморіальних дошок, «що відображають радянські та росйські історичні та пропагандистські наративи». Проєкт розробили Аліна Михайлова та Ксенія Семенова.

У 2018 році мер Віталій Кличко висловлювався проти демонтажу пам’ятника Щорсу, та казав, що він йому подобається.