На станції Вернадського відгородилися від наступу пінгвінів триметровими окопами (фото)

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 287 днів. За цей час ми опублікували 23565 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Популяція пінгвінів біля української станції «Академік Вернадський» в Антарктиді значно зросла за останні роки. Це відбувається через зміни клімату, повідомляється на сторінці Національного антарктичного наукового центру.

«Кількість пінгвінів стала такою великою, що доводиться рити рови в снігу, щоб пінгвіни не могли оточити станцію», — жартують працівники станції.

Триметрові рови навколо станції справді риють. Дослідники не можуть втручатися в життя тварин і рослин Антарктиди.

«Звичайно, полярники люблять усіх представників антарктичної природи. Але іноді жаліються, що за такої кількості пінгвінів-сусідів маєш відчуття, наче живеш на птахофабриці — і за запахами, і за звуками», — зазначає пресслужба центру.

Експансія пінгвінів має наслідком великі купи посліду. Екскременти «випалюють» рослинність. Однак, якщо температури впадуть, органіка поступово розкладеться і дасть життя новій, ще різноманітнішій флорі. Таким чином, послід пінгвінів може поступово «формувати на голих скелях зелені “сади” Антарктики», як вказують фахівці.

Як і чому множаться пінгвіни?

Ще п’ятнадцять років тому субантарктичні пінгвіни взагалі не гніздилися біля станції «Академік Вернадський». Як вважають, цьому перешкоджало пізнє розмерзання вод навколо острова Галіндез, де розташована станція. Раніше морози доходили до -20 С⁰ і нижче. Тож через кригу пінгвіни не могли ефективно полювати й обирали території північніше, де крига не застоювалася.

З потеплінням субантарктичні пінгвіни попрямували на південь. Перші гнізда з’явилися 2007 року, а за останнє десятиліття їхня кількість збільшилася вшестеро: з 220 гнізд до 1800 у 2020 році й до 1434 торік.

Минулий рік був сніжним, і пінгвіни стали «скелелазами» — почали селитися на колись недосяжних для них скелях у районі Пінгвін-Пойнта, а також на куполі Говорухи.

Зміна популяції субантарктичних пінгвінів — наразі одна з небагатьох чітко задокументованих реакцій природи на останні зміни клімату в регіоні. Тому це питання перебуває в епіцентрі уваги українських вчених.