Пам’ятник Мартіну Лютеру Кінгу в Бостоні викликає в людей непристойні асоціації

До річниці з дня народження Мартіна Лютера Кінга, лідера американського руху проти расизму, в Бостоні встановили скульптуру «Обійми» (The Embrace).

Її автор Хенк Вілліс Томас використав відому фотографію 1964 року з обіймами Мартіна Лютера Кінга та його дружини в момент оголошення про нагородження його Нобелівською премією миру.

Це вилите у бронзі зображення двох пар рук, що сплелися в обіймах. Скульптура — майже семиметрова заввишки — велика настільки, аби перехожі могли проходити крізь обійми й опинятися всередині них.

Та багатьох скульптура відразу збентежила: одні стверджують, що з певних кутів вона виглядає як пеніс у руці, а, наприклад, коміку Леслі Джонсу композиція нагадала кунілінгус.

На конкурс, організований некомерційним фондом, надійшли заявки, зокрема, від зіркових архітекторів, таких як Девід Аджає. Всі вони були абстрактним дизайном, наприклад, у формі саду чи фонтану, й «Обійми» були єдиною фігуративною композицією.

Саме ця фігуративність зіграла з «Обіймами» злий жарт, пише Curbed. Під деякими кутами реалістичні руки без решти тіла справді виглядають дещо дивно. Водночас видання зауважує, що непристойні асоціації виникають переважно у тих, хто розглядає скульптуру на фото в інтернеті, — сприйняття інакше, якщо фізично перебувати біля пам’ятника.

Так чи інак, з 25 пам’ятників, присвячених Мартіну Лютеру Кінгу, вкрай обмаль задовільних. Або не мають візуальної подібності, або явні негаразди з пропорціями, або закладено не ті смисли. Наприклад, на монументі у Вашингтоні через брак місця викарбували не дослівну цитату доктора Кінга, а парафраз, який звучить зухвало й надмінно.

Та головною проблемою критики вважають те, що пам’ятники героям руху за права чорних виглядають як декорація на тлі досі нерозв’язаних проблем із расизмом у США: таких, як нерівність у доходах і вибіркове поліцейське насильство. 

Читайте також: Пентагон перейменовує вулиці та бази, названі на честь діячів Конфедерації