Чи активізувалися забудовники під час війни і як просувають скандальні проєкти у Київраді?

Після 24 лютого здавалося, що руйнування історичних пам’яток забудовниками припиниться. Проте вже на другий день почався демонтаж 120-річного будинку в Цимлянському провулку. Про те, як забудовники та їхні лобісти в Київраді користуються з обставин, йдеться у матеріалі LIGA.net.

Читайте також: Скандальна забудова Києва під час війни: як завершились три найгучніші історії

Від початку російського вторгнення і до травня 2022 року між депутатами Київради існувала домовленість тимчасово не голосувати земельні питання, не під запис розповів виданню один із депутатів. Та з вересня деякі знову почали просувати скандальні проєкти.

На думку ж депутата Григорія Маленка, з 50 земельних проєктів рішень — два-три проблемні, така ж частка була й до 24 лютого.

Депутатка Ксенія Семенова переконана, що повернення скандальних проєктів має дві причини. Перша — відсутність публічності під час війни: немає трансляцій засідань, даних про час засідання, запізніле надання порядку денного. Також зараз не можна проводити протести.

Друга причина — багато киян, які активно виступали проти незаконних забудов, зараз воюють. На фронті загинув активіст Протасового Яру Роман Ратушний, а активіст Олег Симороз дістав серйозні поранення.

Як скандальні проєкти потрапляють у Київраду?

«Майже в усіх фракціях є представники від будівельного бізнесу. У багатьох партій спонсорами є великі будівельні компанії. Від того, як у них ідуть справи, залежить політичне життя цих партій», — розповідає Семенова.

Іноді проблемні проєкти доводиться розглядати через шантаж деяких колег, зізнається на умовах анонімності один із депутатів. Інакше вони погрожують блокувати роботу ради й ігнорувати інші голосування:.

Іноді депутати помічають чутливі питання лише на етапі проходження профільної комісії.

Нерідко у разі галасу навколо теми лобісти забудови переносять документ на наступне засідання у надії, що з часом увага громадськості спаде.

Юрист Дмитро Перов стверджує, що зараз почали робити «проєкти під ключ». Якщо раніше якась ділянка була цікава для конкретного забудовника, то тепер окремі депутати чи чиновники оформлюють документи під забудову, готують ділянку і вже потім для неї шукають інвестора. Саме так, на його думку, трапилося з печерами на Вознесенському узвозі.

Тут також діє «туалетна схема». Залишки будівлі реєстрували як нежитлові приміщення, оформлювали під них землю, а потім змінювали цільове призначення землі. Після цього ділянка готова для забудови.