Менш як 7% компаній повністю залишили російський ринок. І з часом вихід ставатиме все складнішим

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 275 днів. За цей час ми опублікували 23472 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Лише 213 міжнародних компаній — 6,7% зі списку KSE Institute — повністю припинили діяльність у Росії. Хоча, як зазначають аналітики, це компанії, які мали значний вплив на російську економіку, — в них працювала майже чверть персоналу, зайнятого в іноземних компаніях, вони генерували виручку на десятки мільярдів доларів.

Європейські аналітики називають схожі цифри: так, швейцарський Університет Санкт-Галлена порахував, що станом на листопад з російського ринку вийшли менш як 9% компаній із ЄС та країн Великої сімки.

«Менші компанії з нижчими доходами вважають за краще залишатися, а ті, які мають більший дохід, більш охочі вичікувати, обмежуючи свої інвестиції як виправдання», — зазначають у KSE Institute.

Західні компанії, які залишилися, зазвичай дуже залежні від російського ринку, і для них збитки від припинення діяльності у федерації переважають репутаційні втрати. Деякі навіть змогли захопити більшу долю ринку після виходу своїх конкурентів, зазначає The Washington Post.

«Щодо багатьох компаній люди думають, що вони вийшли з Росії, бо зробили відповідні заяви», — зауважує Марк Діксон, голова лондонської консалтингової Mergers & Acquisitions. Він заснував Агенцію морального рейтингу (Moral Rating Agency), яка досліджує саме такі бізнеси.

Так, хоча BMW, Mercedes і Apple заявили про призупинення продажів і операційної діяльності, їхні товари все ще доступні для росіян. Про шляхи, якими в РФ потрапляють ці товари, «Хмарочос» писав раніше.

Українське НАЗК включило до списку брендів-спонсорів війни 19 іноземних компаній, серед яких Auchan, Procter & Gamble, Metro та Yves Rocher.

Велика кількість компаній зробила для виходу з російського ринку значно менше, ніж обіцяла. Наприклад, швейцарська Coca-Cola HBC, чверть якої належить Coca-Cola, продовжує виробляти напої на десятьох заводах у Росії під брендами «Добрий», «Моя семья» і Rich. 33% напою кола на полицях російських супермаркетів — це бренд «Добрий» і 14% — Coca-Cola, імпортована з сусідніх країн.

PepsiCo пообіцяла виробляти лише критично необхідну продукцію «з гуманітарних міркувань», і це включає, наприклад, два заводи з виробництва картопляних чіпсів.

Unilever заявляла те саме — лише базові продукти харчування та гігієнічні товари, і продовжує торгувати морозивом Magnum. У лютому корпорація визнала, що держава конфіскує їхні активи, якщо вони повністю вийдуть.

Ikea вийшла, однак 14 торговельних центрів «Мега», які належать Ingka Group, досі працюють.

Фото: Новиков Евгений Александрович, CC BY-SA 4.0

Як російський уряд блокує вихід компаній?

Зі свого боку, російський уряд вжив усі можливі заходи, щоб утруднити вихід компаній — на вихід із ринку потрібен дозвіл від держави. За даними KSE Institute, на схвалення чекають приблизно 2000 заявок про вихід із ринку. Лише щоб розглянути їх усі, знадобиться щонайменше вісім років.

Лише нещодавно Ikea отримала дозвіл російського уряду на продаж своїх чотирьох меблевих фабрик російським компаніям. На думку Діксона, компанія затягувала продаж, доки нові російські правила це ще більше не ускладнили.

Для продажу російської частки бізнесу компанії з «недружніх країн» мусять надати знижку щонайменше 50% від ринкової оцінки активів.

Крім того, віднедавна кожна західна компанія, яка хоче продати свої активи, зобов’язана зробити прямий внесок в бюджет — не менш як 10% від вартості активів. Таким чином всі компанії тепер так чи інакше профінансують російську скарбницю.

«За рік після початку війни багато компаній втрачають шанси продати свої бізнеси і продовжуватимуть нести збитки, тому що, врешті-решт їхні активи буде націоналізовано або викуплено за низькою ціною», — вважає Андрій Онопрієнко з KSE Institute.

На його думку, російські олігархи втішені можливістю придбати цікаві їм активи за низькою ціною.