Через окупацію РФ Україна втратила до 100% покладів деяких руд

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 268 днів. За цей час ми опублікували 23421 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

З 2014 року Росія загарбала сотні українських родовищ вартістю від 12-15 трильйонів доларів, повідомляє ВВС Україна з посиланням на дані Інституту геологічних наук.

Із понад 2160 українських родовищ не контролюється третина — понад 700 на окупованих територіях або біля лінії фронту.

Нафта і газ. В анексованому Криму залишилися родовища вуглеводнів, залізних руд, вапняків. 24% українських родовищ нафти та газу — на окупованих територіях.

Ці ресурси могли б забезпечити енергетичну незалежність країни та навіть створити нові статті експорту. Україна могла б стати другою у Європі державою-експортером природного газу, припускає директорка Інституту геологічних наук Стелла Шехунова.

Вугілля. Україна не контролює 80% своїх вугільних родовищ. Захоплено чверть державних вугільних шахт.

Залізо. Вважається, що саме в Україні найбільші у світі поклади залізної руди. З 2014 року захоплено родовища Керченського залізорудного басейну в Криму. У 2022 році — родовища Білозерського та Приазовського залізорудних районів у Запорізькій і Донецькій областях.

Ще у 2014 році Україна втратила майже 100% доломітів для металургії, 100% карбонатної сировини для виробництва карбонату натрію, 90% пиленого каменю, понад 80% родовищ флюсової сировини, понад 95% родовищ вогнетривких глин, а також сировинну базу і комплекс з виробництва брому, оксиду магнію, соди, гафнію.

Золоті розсипи, сіль і марганець. На окупованих територіях розташовані родовища золота. Вони різні за рівнем освоєння та походження, зокрема це Бобриківське родовище на Луганщині, Сурожське — неподалік Бердянська Запорізької області, а також кілька родовищ у Донецькій області.

Останні десять років всі потреби в солі забезпечувало одне Артемівське родовище в Соледарі. Наразі сіль на внутрішній ринок постачає лише Дрогобич. Солотвинське родовище на Закарпатті втрачене через прорив води у 2010 році. Однак торік повідомляли, що на Закарпатті облаштовують інше родовище.

На окупованих територіях зараз опинилося Велико-Токмацьке родовище марганцевих руд у Запорізькій області. Під постійними обстрілами — Нікополь та Марганець на Дніпропетровщині, де видобувають марганець.

Літій. Видобуток літію в Україні не був налагоджений, але поклади є. Росія окупувала Шевченківське родовище на Донеччині та Круту Балку біля Бердянська. Під контролем України лишаються рудопрояви літію на Кіровоградщині.

Для Росії літій — ласий шматок, оскільки на її території його не видобувають. Росія також імпортує каолін, і до війни Україна була на першому місці серед постачальників. Зараз родовища у Донецькій області захоплені.

Уран. Водночас досі Україна контролює найбільші родовища урану — у Кіровоградській області. На непідконтрольних територіях Миколаївської, Харківської, Донецької і Луганської областей є менші поклади, які ще не розроблялися. До війни Україна входила у десятку найбільших урановидобувних країн. Багато років руду дешево продавали в Росію, звідки отримували ядерне паливо для АЕС.

Читайте також: Україна планує налагодити видобуток урану та виробляти ядерне паливо

Директор спецпроєктів науково-технічного центру «Психея» Геннадій Рябцев має сумніви у перспективі й доцільності видобування корисних копалин навіть після звільнення територій.

Передусім це стосується відновлення роботи вугільних шахт, чимало з яких і до війни були занедбані. По-друге виникнуть проблеми з обробкою сировини, адже зруйновано значну частину металургійних підприємств на Донбасі, зупинено близько половини ТЕЦ на вугіллі. По-третє, відновлювати видобуток і розробку копалин заради експорту може бути невигідно через високу конкуренцію у світі.