У львівському парку встановили безводний туалет. Що це таке? (фото)
Є вірогідність, що у 2050 році Україні доведеться імпортувати питну воду.
Є вірогідність, що у 2050 році Україні доведеться імпортувати питну воду.
Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 281 днів. За цей час ми опублікували 23525 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
У львівському парку «Залізна вода», на території простору садівництва «Розсадник», встановили «перший в Україні» безводний туалет. Його призначення — економити воду, яка найближчим часом може стати дефіцитною через кліматичну кризу.
Є вірогідність, що у 2050 році Україні доведеться імпортувати питну воду. Принаймні такий прогноз дає Інститут водних проблем і меліорації.
При цьому людина в середньому спускає в туалет близько 40 літрів питної води. На відміну від «сірих вод», що утворюються на виході з рукомийників, душу або ванни, посудомийної і пральної машин, «чорні води» з туалету дуже складно очистити для повторного використання.
Тому організації «Екотерра» та «Плато» ініціювали встановлення сухого туалету. У деяких моделях безводних туалетів відходи переробляють хімічно та навіть спалюють, але найпоширенішою формою переробки є компостування. У Львові обрали саме таку модель.
Головна відмінність від звичайного вуличного туалету — спеціальна форма сидіння, що дозволяє відокремлювати сечу від твердих відходів. Це сидіння шведського бренду Separett, воно продається онлайн за ціною 70-100 євро. Саму будку виготовили з розібраних будівельних піддонів і знайденого у парку шиферу.
Після користування туалетом тверді відходи рекомендується присипати деревною тирсою або стружкою.
«Сечовина — це, по суті, азотне добриво і за півроку її можна повторно використовувати для удобрення присадибних ділянок, у сільському господарстві. Те саме можна сказати за тверду фракцію, яка з часом може бути перекомпостованою та перетворитися на торф», — зазначає президентка «Екотерри» Наталія Чоловська.
За кордоном таке рішення часто використовується на острівних курортах та в заповідниках.
© Хмарочос | 2024
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті