У львівському парку встановили безводний туалет. Що це таке? (фото)
Є вірогідність, що у 2050 році Україні доведеться імпортувати питну воду.
Є вірогідність, що у 2050 році Україні доведеться імпортувати питну воду.
Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 12 років та 8 днів. За цей час ми опублікували 29461 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
Стати членом Товариства | Хто ми такі?

У львівському парку «Залізна вода», на території простору садівництва «Розсадник», встановили «перший в Україні» безводний туалет. Його призначення — економити воду, яка найближчим часом може стати дефіцитною через кліматичну кризу.
Є вірогідність, що у 2050 році Україні доведеться імпортувати питну воду. Принаймні такий прогноз дає Інститут водних проблем і меліорації.
При цьому людина в середньому спускає в туалет близько 40 літрів питної води. На відміну від «сірих вод», що утворюються на виході з рукомийників, душу або ванни, посудомийної і пральної машин, «чорні води» з туалету дуже складно очистити для повторного використання.
Тому організації «Екотерра» та «Плато» ініціювали встановлення сухого туалету. У деяких моделях безводних туалетів відходи переробляють хімічно та навіть спалюють, але найпоширенішою формою переробки є компостування. У Львові обрали саме таку модель.

Головна відмінність від звичайного вуличного туалету — спеціальна форма сидіння, що дозволяє відокремлювати сечу від твердих відходів. Це сидіння шведського бренду Separett, воно продається онлайн за ціною 70-100 євро. Саму будку виготовили з розібраних будівельних піддонів і знайденого у парку шиферу.

Після користування туалетом тверді відходи рекомендується присипати деревною тирсою або стружкою.

«Сечовина — це, по суті, азотне добриво і за півроку її можна повторно використовувати для удобрення присадибних ділянок, у сільському господарстві. Те саме можна сказати за тверду фракцію, яка з часом може бути перекомпостованою та перетворитися на торф», — зазначає президентка «Екотерри» Наталія Чоловська.

За кордоном таке рішення часто використовується на острівних курортах та в заповідниках.
© Хмарочос | 2025
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті