Київ збільшив висотність забудови на Подолі. Як це пояснюють у КМДА?

Наприкінці липня активіст Георгій Могильний звернув увагу на те, що у торік Департамент охорони культурної спадщини КМДА збільшив дозволену висоту забудови Подолу в окремих кварталах.

В оновленій документації про режими використання пам’ятки «Історичний ландшафт Київських гір та долини ріки Дніпро» висотність зросла з 15 до 27 метрів. А біля підніжжя гори Щекавиця межу підняли до 42 метрів.

Могильний припускає, що це рішення, зокрема, пов’язано з проєктом будівництва ЖК компанії А Development на території пивзаводу Ріхерта, що на вулиці Кирилівській, 35. Максимальна висота на цій ділянці становила 16 метрів, це приблизно чотири поверхи.

Наприкінці 2021 року тодішній директор Департаменту спадщини Олександр Никоряк, нещодавно звільнений, затвердив нові режими з трьома зонами регулювання забудови і дозволеною висотою для них 27, 34 та 42 метрів. Однак ділянка пивзаводу Ріхерта входить до пам’ятки «Історичний ландшафт Київських гір», що обмежує висотність 15 метрами. Невдовзі Інститут культурної спадщини на чолі з Анною Звірякою розробив зміни до відповідної документації.

«Гадаю, що це зроблено під конкретні потенційні проєкти забудовників, які зверталися до КМДА із проханням змінити висотність», — погоджується київська депутатка Ксенія Семенова у коментарі ТСН.ua.

Як зміни пояснюють у КМДА?

У Департаменті спадщини журналістів запевнили, що зміни спираються на дослідження пам’яток відповідно до типу ландшафту: промислового, міського, монастирського, паркового.

«Проєктувати споруди висотою до 27 метрів можна лише в тій частині Подолу, де вже історично склалася існуюча житлова та промислова забудова на рівні 5-9 поверхів, наприклад — висота будівлі елеватора на вулиці Набережно-Луговій становить 32 метри», — заявила Ірина Черненко, яка тимчасово виконує обов’язки голови Департаменту.

Вона наголошує, що в історичній частині Подолу — зокрема, в зоні заповідника «Стародавній Київ», що охоплює подільську територію від Поштової площі до Верхнього і Нижнього Валів, — обмеження лишається на рівні 15 метрів.

Що з заводом Ріхерта?

Завод Ріхерта, за словами Черненко, історично належить до промислової зони. «Тут дозволяється проєктувати будинки висотою до 42 метрів виключно біля підніжжя гори (Щекавиця)», — зазначає вона.

«У випадку з пивзаводом на Кирилівській… розробник запропонував Департаменту визначити зазначені висотні параметри, оскільки територія історично зазнала перетворень і оточена об’єктами, висота яких коливається від 9 до 55 метрів, зокрема колишнє зерносховище на вулиці Кирилівській, 42. Але це не означає, що там будуть будинки у 42 метри. Це лише висотність, яка не повинна перевищуватися при проєктуванні об’єктів безпосередньо біля підніжжя гори», — коментує Черненко.

Вона запевняє, що проєкт мусять розглядати фахівці — як запланована забудова впливатиме на середовище, робитимуть 3D-моделювання тощо. При цьому забудовник поки що не надавав Департаменту проєктну документацію щодо території колишнього заводу.