Біля Солом'янського парку поновили будівництво ЖК. Документи на нього суперечать ДПТ. А ДПТ суперечить Генплану

Впритул до Солом’янського ландшафтного парку будують апарт-комплекс CitiZen. У 2019 році столична влада видала ТОВ «Смарт-Девелопмент» Містобудівні умови та обмеження на будівництво багатофункціонального комплексу з готелями та офісами. Попри таке цільове призначення ділянки, будують на ній житлові помешкання для подальшого продажу, проте називають їх «апартаментами», аби формально не порушувати містобудівну документацію.

З початку повномасштабної війни будівництво було призупинене, але вже станом на серпень 2023 року місцеві жителі фіксують активні підготовчі роботи, зокрема, на ділянці демонтують старі споруди. Проти будівництва виступають місцеві жителі навколишніх будинків. Вони створили громадську організацію «Збережемо Солом`янський парк».

Вони подали три позови про визнання протиправними та скасування містобудівних умов (МУО) та обмежень, дозволу на будівництво, детального плану території (ДПТ). Щодо скасування МУО адміністративним судом відкрито судове провадження, яке буде розглядатись судом.

Юрист організації Олександр Федорків розповів «Хмарочосу», що команда позивається до Державної інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ). Вони просять визнати протиправним та скасувати дозвіл на виконання будівельних робіт, виданий у вересні 2021 року. Київський окружний адміністративний суд 29 березня 2023 року повернув позовну заяву без розгляду. У відповідь ГО подала апеляційну скаргу, яку апеляційний суд задовольнив та направив на продовження розгляду.

Колишня ДАБІ (зараз ДІАМ), перед ліквідацією, видала дозвіл на виконання будівельних робіт на будівництво об`єкта «Будівництво будівель готельного, офісного та багатофункціонального призначення на вулиці Генерала Шаповала, 1-3 у Солом`янському районі», виданого ТОВ «Міськбудальянс» та «Смарт-Девелопмент».

Видання «Наші гроші» в 2019 році писало, що МУО видані відповідно до детального плану території в межах Повітрофлотського проспекту, вулиць Солом’янська, Механізаторів, Кудряшова та залізничних колій, затвердженого рішенням Київради 2015 року. Однак, це ДПТ у липні 2019 року було скасоване судом. Тоді Київрада подала апеляційну скаргу. Проте, за словами юриста, справу закрили: позивач відмовився від позовних вимог. На сьогодні ДПТ чинний (його якраз оскаржує громадська організація).

У ДПТ було незаконно змінено функціональне призначення ділянки. Так, відповідно до Генплану Києва – це комунально-складські території, а у ДПТ вони стали зоною «громадської забудови». Таким чином, ДПТ у цій частині суперечить Генплану. Між тим, видані МУО не повністю відповідають вказаному плану території, відповідно до якого вони видані, і дозволяють замовнику будівництва проєктувати та будувати житлові приміщення.

Крім того, цільове призначення ділянки не відповідає планам забудовника. Юрист стверджує, що відповідно до проєктної документації будівництва переважна більшість приміщень комплексу – житлові приміщення. Територія забудови складається з трьох окремих ділянок з різним цільовим призначенням: для експлуатації та обслуговування будівель і споруд автотранспортного підприємства; підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості; будівель ринкової інфраструктури (дві ділянки).

«Генплан передбачає, що там мають бути комунально складські приміщення, ДПТ – громадська забудова. У МУО (видає КМДА) окрім громадської забудови, передбачено можливість проектувати та будувати житлові приміщення, що суперечить як ДПТ, так і Генплану. Отримавши саме такі умови, забудовник всупереч містобудівній документації вирішив розробити проєкт, який передбачає житлову забудову», – пояснює юрист.

Будівництво біля парку – чи це законно?

За словами Федорківа, Солом’янський ландшафтний парк надалі залишається зеленою зоною без надання йому належного охоронного статусу. Парк має межі та площу зеленої зони, проте вони є умовними та можуть бути змінені до моменту затвердження КМР відповідної земельної документації щодо ділянки з присвоєнням їй кадастрового номеру та затвердженими межами, на якій розташований парк, для подальшої передачі в користування КО «Київзеленбуд». На початку 2019 року земельна комісія Київради тільки з одним голосом «за» провалила розгляд цього питання. З цього часу воно залишається невирішеним.

«Проблема в тому, що під парк не відведена земля. В 2019 році депутати не проголосували, щоб оформити ділянку з чітким кадастровим номером, межами та технічною документацією. Водночас є сформована ділянка з кадастровим номером, яка передана під будівництво. І частина зеленої зони яка належить до парку, оскільки вона не має кадастрового номеру, віддали забудовнику як частину земельної ділянки, що призначена для будівництва комплексу», – пояснює Федорків.

Юрист зазначив, що початкова площа парку була 31,6 га, а станом на 2021 рік – 26,93 га. Переважно ці ділянки були передані під забудову, але згідно даних містобудівного кадастру, вони залишаються частиною зеленої зони. І цього разу, ділянка під нове будівництво по вулиці Генерала Шаповала частково заступає на землі, які входять в програму розвитку зелених зон міста та є частиною парку.

Більша частина території парку розташована в межах урочища Кучмин Яр – природній улоговині, дном якого протікає річка Мокра (притока Либеді), а частина зеленої зони знаходиться на схилі Батиєвої гори. Сам парк було закладено 1986 року. Зелена зона має унікальний рельєф та підпадає під дію Європейської ландшафтної конвенції.

Одним із засновників ТОВ «Смарт-Девелопмент» є син колишнього мера Києва Олександра Омельченка – Олександр Омельченко (50%). Керівником компанії є Тетяна Валеріївна Ковтун. Особа з таким ПІБ раніше очолювала Відділ капітального будівництва та реконструкції Подільської РДА.

«Міськбудальянсом» володіє Максим Половко, який також є співвласником ТОВ «Еко-Буд-Трейд», яке, зокрема, відоме як субпідрядник будівництва Подільсько-Воскресенського мосту. Журналісти неодноразово пов’язували цю ТОВ з колишнім співголовою фракції Черновецького у Київраді та «смотрящим» за Києвом Денисом Комарницьким.