Дизайнери створили відкритий каталог універсальних проєктів для шкіл, які постраждали від війни

Студенти Харківської школи архітектури створили First-aid spatial kit або «Просторову аптечку» – відкритий каталог проєктів універсальних й інклюзивних просторових інтервенцій для шкіл.

Протягом чотирьох тижнів в рамках будівельної практики студенти та студентки ХША розробляли серії універсальних просторових інтервенцій для загальноосвітніх шкіл – меблі, ігрові майданчики, павільйони.

Під час війни, школи стикнулися з безліччю проблем, починаючи від фізичного руйнування будівель та майна, закінчуючи перевантаженням шкільних просторів. ХША пропонує школам інструкції та проєкти «самодопомоги», які легко реалізувати самостійно з доступних матеріалів. Вони створили відкритий каталог рішень, який буде поповнюватись щорічно і розширювати діапазон дослідження.

Студенти віднайшли швидкі та досить легкі рішення, які могли б допомогти організувати навчальний процес у школах. Основними просторами для проєктних рішень стали класна кімната, коридори, подвір’я і зовнішній простір шкіл. Ці проєкти опубліковані у відкритому доступі з кресленнями, розрахунками матеріалів, а також інструкціями до збірки.

Багато шкіл не мають спільних просторів для спілкування учнів, що суперечить принципам сучасної освіти. Проєкт Soft Collider — це спроба створити такі простори для спонтанної комунікації учнів, аби сформувати у них м’які навички. Керуючись умовою універсальності, проєкт може набувати різних конфігурацій та пристосовуватись до різних контекстів.

Спокійний відпочинок

Мета проєкту – створити можливість для монтування меблів навіть дітям. Так з’явилася ідея модульного стільця-трансформера, який складається з чотирьох елементів: спинка, сидіння, бокові частини. Стілець легко розміщується в коридорах, на подвірʼї, також його можна прилаштувати і в класній кімнаті. Легкість складання забезпечують кольорові пази: дитина може повʼязувати колір зі зручним положенням.

Usamitnen

Проєкт сформовано, ґрунтуючись на дослідженні українських шкіл, яке засвідчило відсутність у них просторів для усамітнення та рекреаційних зон. Ідея проєкту — покращити продуктивність користувачів, їхній емоційний стан, розвинути навички саморефлексії.

Проєктним рішенням стало крісло-лежак, яке повторює форму тіла людини і має додаткову стінку, яка відмежовує користувача від зовнішніх подразників.

Кочова школа

Мета проєкту — зробити легкі для переносу меблі для навчання та звести їх кількість до мінімуму. Це допоможе вирішити проблему нестачі місця для навчання, нераціонального використання простору коридорів, браку грошей для закупівлі меблів і швидкого переходу в укриття під час повітряної тривоги. Ключовий принцип дизайну проєкту — можливість для учнів транспортувати меблі на вулицю, в укриття чи додому. Робоче місце складається з розкладного крісла та дощечки-підставки двох розмірів — для дорослого і дитини.

Я досліджую світ

Мета проєкту — допомогти вчителям розвинути в учнів проактивність і винахідливість під час вивчення світу. Проєкт являє собою криті павільйони просто неба для вивчення предмету “Я досліджую світ”. Як частина реформи шкільної освіти, цей предмет розвиває критичне мислення та допомагає дітям навчитися робити дослідження.

Opt. 1. The moth

Ключовий принцип дизайну — павільйон із рухомих панелей, який удень використовується для навчання, а вночі захищає шкільне майно. Рухомість елементів павільйону дає можливість використовувати його для різних сценаріїв і з різною кількістю людей.

Активний відпочинок

Мета проєкту «Балансун» — активний відпочинок дітей у школі, який через гру допомагає сформувати у них навички самостійності. Діти можуть власноруч моделювати гру з наявних у скрині предметів. Для школярів важливий активний відпочинок, завдяки якому вони вивільняють емоції та перемикають увагу на кардинально іншу активність, ніж навчання.

• #дизайн
• #Школа

Найпопулярніше за тиждень

Показуємо візуалізації мосту через Дніпро, який має стати частиною Великої кільцевої дороги

На Оболоні оновлять вулицю Богатирську. «Пасажири Києва» заявляють, що цей капремонт не потрібен

В одній київській п’ятиповерхівці прописалися 2363 компанії