Як влаштоване перше повністю безвідходне місто в Німеччині?

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 284 днів. За цей час ми опублікували 23536 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Місто Кіль стало першим у Німеччині «з нульовими відходами», пише The Guardian. Таким його визнала екологічна компанія Zero Waste Europe. Це не означає, що тут перестали генерувати відходи, натомість в міста є чіткий план, що з ними робити.

Попри свій статус світового лідера у сфері переробки сміття, Німеччина вважається і однією з найбрудніших країн. У 2021 році середній німець виробляв 646 кг відходів, у той час, як середньостатистичний громадянин ЄС – близько 530 кг. Тільки в чотирьох країнах ЄС: Австрії, Люксембурзі, Данії і Бельгії – викидали ще більше.

Як зараз справи у Кілі?

Діно Кльозен, менеджер у кільській компанії з управління відходами, каже, що тенденції щодо споживання країни можна побачити у її смітниках. Наприклад, контейнери для вторинної переробки паперу, які раніше були б наповнені газетами, тепер переповнені картоном від посилок з-під доставки.

Кіль намагається застосовувати політики, які б спонукали містян менше викидати. Відтак, міськрада оголосила проєкти, які варіюються від заборони використання одноразових речей у державних установах, до встановлення більшої кількості громадських питних фонтанів та навчання школярів поводженн зі сміттям. Людей спонукають змінювати свою споживацьку поведінку, наприклад, використовувати тверде мило замість того, аби зразу купувати рідке – в пластикових пляшках.

Також місто випробовує систему «плати за викидання», де жителі сплачують лише за те сміття, яке вони викидають до контейнерів для змішаних відходів. «Загальні відходи є найдорожчим видом сміття, – каже Кльозен, – Ми намагаємося стимулювати громадян викидати менше речей в контейнер, відповідно стягуючи менше коштів».

Яка ситуація в Німеччині загалом?

Хоча зусилля щодо скорочення обсягів сміття, які робить Кіль, є досить новаторськими в Німеччині, переробка відходів міцно вкорінена в німецькій культурі. У 2015 році німців на законодавчому рівні зобовʼязали сортувати сміття.

У Німеччині спеціалісти з вивозу сміття відмовляються забирати контейнери, якщо вони неправильно заповнені, та залишають записки на пакетах із непридатними предметами. На жаль, досі не кожен німець сортує сміття, а ті хто робить – часто неправильно.

Попри загальний успіх у сортуванні, німці мають проблеми з переробленням: кількість пластикових відходів в країні збільшилася на 64% впродовж двох десятиліть, натомість кількість переробленого пластику зростає дуже повільно.

Система прийому пляшок

Більшість скляних пляшок в Німеччині включені в схему депозиту: ви платите від восьми до 15 центів більше за напій, але можете повернути свої гроші, якщо принесете порожню пляшку назад у супермаркет. У магазинах та громадських просторах є навіть є автомати для прийому пляшок, які автоматично сканують і сортують пляшки, а потім видають ваучер на відповідну суму.

Проте деякі німці просто залишають тару біля сміттєвого бака, щоб їх згодом забрали збирачі пляшок, які здають їх у пункти прийому та отримують гроші.

Як борються зі сміттям в Кілі?

Жанін Фальке, перукарка та власниця салону в Кілі, під час пандемії створила компанію, яка збирає волосся з 30-ти салонів по місту та перетворює їх на різноманітні речі. Наприклад, вона співпрацює з компанією, яка створює з волосся килими, що можуть поглинати мастило та використовуються як фільтри в промисловості.

Інший мешканець Кіля, Моріц Дітч, заснував компанію «ResteRitter», яка рятує овочі та фрукти, що збираються викинути, та робить з них мармелад. Останнім проєктом Дітча була заміна одноразового посуду на фестивалях. Він та його команда приносять старі тарілки, чашки і столові прибори на масові заходи та миють їх в пересувному умивальнику, щоб продуктові кіоски не використовували одноразове пакування.

Проблеми переробки

Беттіна Ауст, голова міської ради Кіля, каже, що багато людей так зосереджені саме на переробці відходів, що навіть не задумуються про повторне використання речей або скорочення кількості покупок. Опитування Німецького інституту пакування показало, що 76% людей вважають переробку найкращим способом вирішення проблеми використаного пакування. Лише половина опитаних назвали – повторне використання.

Нагадаємо, одесити переробляють пластикове сміття на бордюри та стовпчики, а на Київщині та Чернігівщині використовують будівельне сміття для відбудови житла.