Антоніо Лукіч запустив канал, де розповідає про різні теми у західному кінематографі

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 278 днів. За цей час ми опублікували 23497 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Кінорежисер Антоніо Лукіч запустив YouTube-канал «Мої думки про кіно». Кожне відеоесе він присвячує певній темі, наприклад, образу бога в кіно або емпатії до негідників, та ілюструє роздуми прикладами з західного кінематографу.

Так, в есе про бога згадуються «Любов і смерть» Вуді Аллена, «Серйозна людина» братів Коенів, «Людина-слон» Девіда Лінча та інші фільми. Привабливість зла в кіно Лукіч аналізує на прикладах «Таксиста» Мартіна Скорсезе, «Джокера» Тодда Філліпса, «Механічного апельсина» Стенлі Кубріка, трилогії Ларса фон Трієра.

Практично весь матеріал, яким користується Лукіч, — це європейське та північноамериканське кіно. У добірках майже немає фільмів із Латинської Америки, Африки, Близького Сходу та Азії.

У третьому, останньому наразі, епізоді режисер ділиться думками про дитинство та згадує про такі фільми, як «400 Ударів» Франсуа Трюффо, «Могила Світлячків» Ісао Такахати, «Чорний Петр» Мілоша Формана, «Звичайні Люди» Роберта Редфорда, «Викрадачі Велосипедів» Віторіо Де Сіки, «Фанні та Александер» Інгмара Бергмана та інші.