Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 291 днів. За цей час ми опублікували 23590 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
| Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах
Фото: КМДА

З 24 лютого 2022 року по 11 січня 2024 року у Києві пролунало 952 сигнали повітряної тривоги, які тривали 1117 годин 47 хвилин. «Економічна Правда» розповіла, як повітряна тривога вплинула на життя міста.

Серед найінтенсивніших періодів тривог – початок повномасштабного вторгнення, листопад 2022 року, травень 2023 та останні два місяці минулого року. У грудні 2023 року тривоги у Києві звучали 43 години – більше минулого року було тільки у травні, коли тривоги звучали майже 66 годин. Найменшу кількість атак було зафіксовано у вересні-жовтні, коли росіяни накопичували резерви для осінньо-зимових атак.

Під час повітряної тривоги сеанси в кінотеатрах переривають: перегляд можна продовжити у будь-який інший день або повернути кошти.

Попри очевидну безпекову загрозу, повітряні тривоги також завдають удару і фінансовому стану міста. Коли лунає сигнал повітряної тривоги, економіка міста зупиняється: у кінотеатрах зупиняють сеанси, переносячи їх на інший час або повертають гроші за квитки, торговельні центри зачиняються, деякі заклади припиняють роботу, а громадський транспорт зупиняється.

Зупинка громадського транспорту під час тривоги – велика проблема для киян, адже тоді рух продовжують лише приватні перевізники. У серпні 2022 року Рада оборони столиці ухвалила рішення про зупинку наземного громадського транспорту під час повітряної тривоги, проте у травні 2023 року перевізників зобовʼязали доїжджати до найближчого укриття. За цей час кияни створили вже близько 10 петиція з проханням скасувати це рішення, проте Київська міськрада продовжує їх відхиляти.

«Київпастрансу» прозвітував, що у 2022 році перевіз на 40,9% менше пасажирів, ніж у 2021, а дохід скоротився до 1,37 мільярда гривень. За підрахунками «Економічної правди», у 2022 році з 5:00 до 23:00 у столиці тривоги тривали 631 годину, що еквівалентно місячному простою транспорту або 200 мільйонів гривень доходу.

Через зупинку громадського транспорту люди стають менш мобільними та менш економічно активними. Вони змушені витрачати більше грошей на альтернативний транспорт, а також більше покладаються на власні автомобілі, збільшуючи затори, витрачаючи імпортне пальне і забруднюючи повітря.

Після запровадження обовʼязкової зупинки громадського транспорту під час тривог ініціатива «Про мобільність» підрахувала, що година простою транспорту завдає столиці збитків на 8,7 мільйона гривень. Тобто, якщо тривалість тривог у Києві становила 1 115 годин, то економічні втрати перевищують 9,7 мільярда гривень.

Нагадаємо, Київ, Хмельницький та Івано-Франківськ –  єдині міста, де продовжують зупиняти громадський транспорт під час тривог.

Коментарі:

Вам доступний лише перегляд коментарів. Зареєструйтесь або увійдіть, щоб мати можливість додавати свої думки.

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті

Newsletter button
Donate button
Podcast button
Send article button