У Лондоні відбувається велосипедний бум. Але він постав перед загрозами

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 276 днів. За цей час ми опублікували 23483 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Розбудова велоінфраструктури в Лондоні спричинила бум велосипедних поїздок і нагадує гру Sim City: щойно гравець будує новий сегмент дороги, на ньому відразу з’являються водії. Урбаністи знають цей ефект як індукований попит, йдеться у матеріалі Bloomberg CityLab.

Щодня у столиці Великої Британії здійснюється 1,26 мільйона велосипедних поїздок — це на 6,2% більше, ніж у 2022 році, і на 20% більше, ніж у 2019 році. Тенденція почалася від пандемії, але не зупинилася. Кількість велопоїздок зараз відповідає третині всіх поїздок на метро та чверті на автобусах.

Міська политика привела до того, що тепер 22% лондонців живуть у 400-метровій близькості від відокремлених і безпечних велосипедних маршрутів. До цих маршрутів нерідко ведуть тихі вулички без автомобілів, позаяк чимало кварталів зробили закритими для транзитного трафіку — це так звані Low Traffic Neighborhoods (LTN).

І деякі з цих веломаршрутів уже не справляються з потоком велосипедів, особливо у пікові години. На світлофорах скупчуються великі черги.

У веломережі є слабкі місця. На межі багатих районів Кенсінготон і Челсі панує безлад, оскільки велосипедисти, прямуючи на захід новою Дев’ятою велодоріжкою, мусять змагатися за місце на дорозі з автомобілістами. У біднішому районі Тауер Гамлетс на сході Лондона місцевий голова став зводити нанівець зусилля попередньої адміністрації, спрямовані на пріоритетність велосипедного та пішохідного руху.

Таким чином, безпека руху підвищується лише у тих локаціях, де розбудовано якісну велоінфраструктуру. Натомість там, де велодоріжок не передбачили, ризики аварій зростають, бо кількість велосипедистів збільшується загалом, і на цих вулицях більше людей їдуть незахищеними смугами.

Політики проти велосипедів

У муніципалітеті порахували, що ще понад вісім мільйонів автомобільних поїздок на день можна замінити велосипедними. Наразі в Лондоні 5% поїздок здійснюється на велосипеді, в той час як у Копенгагені цей показник сягає майже 50%.

Однак велосипедизм у Лондоні може опинитися під загрозою. Торік прем’єр-міністр Ріші Сунак заявив, що хоче покласти край «війні проти автомобілістів». А на виборах, запланованих на травень, чинного мера-лейбориста Садіка Хана, який розширив веломережу втричі, може перемогти консерваторка Сьюзан Холл, яка відкрито виступає проти обмеження автомобільного руху, зокрема обіцяє скасувати зону з наднизьким рівнем викидів.

У кожному разі громадський транспорт Лондона потерпає від недостатнього державного фінансування. До того ж транспортна модель сильно залежить від доходів від продажу квитків і вартості проїзду.