У Лондоні відбувається велосипедний бум. Але він постав перед загрозами
Кількість велопоїздок зросла на 20% у порівнянні з 2019 роком.
Кількість велопоїздок зросла на 20% у порівнянні з 2019 роком.
Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 120 днів. За цей час ми опублікували 24969 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?
Розбудова велоінфраструктури в Лондоні спричинила бум велосипедних поїздок і нагадує гру Sim City: щойно гравець будує новий сегмент дороги, на ньому відразу з’являються водії. Урбаністи знають цей ефект як індукований попит, йдеться у матеріалі Bloomberg CityLab.
Щодня у столиці Великої Британії здійснюється 1,26 мільйона велосипедних поїздок — це на 6,2% більше, ніж у 2022 році, і на 20% більше, ніж у 2019 році. Тенденція почалася від пандемії, але не зупинилася. Кількість велопоїздок зараз відповідає третині всіх поїздок на метро та чверті на автобусах.
Міська политика привела до того, що тепер 22% лондонців живуть у 400-метровій близькості від відокремлених і безпечних велосипедних маршрутів. До цих маршрутів нерідко ведуть тихі вулички без автомобілів, позаяк чимало кварталів зробили закритими для транзитного трафіку — це так звані Low Traffic Neighborhoods (LTN).
І деякі з цих веломаршрутів уже не справляються з потоком велосипедів, особливо у пікові години. На світлофорах скупчуються великі черги.
У веломережі є слабкі місця. На межі багатих районів Кенсінготон і Челсі панує безлад, оскільки велосипедисти, прямуючи на захід новою Дев’ятою велодоріжкою, мусять змагатися за місце на дорозі з автомобілістами. У біднішому районі Тауер Гамлетс на сході Лондона місцевий голова став зводити нанівець зусилля попередньої адміністрації, спрямовані на пріоритетність велосипедного та пішохідного руху.
Таким чином, безпека руху підвищується лише у тих локаціях, де розбудовано якісну велоінфраструктуру. Натомість там, де велодоріжок не передбачили, ризики аварій зростають, бо кількість велосипедистів збільшується загалом, і на цих вулицях більше людей їдуть незахищеними смугами.
У муніципалітеті порахували, що ще понад вісім мільйонів автомобільних поїздок на день можна замінити велосипедними. Наразі в Лондоні 5% поїздок здійснюється на велосипеді, в той час як у Копенгагені цей показник сягає майже 50%.
Однак велосипедизм у Лондоні може опинитися під загрозою. Торік прем’єр-міністр Ріші Сунак заявив, що хоче покласти край «війні проти автомобілістів». А на виборах, запланованих на травень, чинного мера-лейбориста Садіка Хана, який розширив веломережу втричі, може перемогти консерваторка Сьюзан Холл, яка відкрито виступає проти обмеження автомобільного руху, зокрема обіцяє скасувати зону з наднизьким рівнем викидів.
У кожному разі громадський транспорт Лондона потерпає від недостатнього державного фінансування. До того ж транспортна модель сильно залежить від доходів від продажу квитків і вартості проїзду.
© Хмарочос | 2024
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті