Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 278 днів. За цей час ми опублікували 23497 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
| Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

Рустем Скибін. Фото: facebook.com/SkybinR

У парку Слави в Києві заплановано зведення меморіалу у пам’ять про депортацію кримських татар, повідомив Комерсанту українському розповів художник Рустем Скибін.

Кримських татар депортували з Криму 18–21 травня 1944 року. 18 травня в Україні відзначається як День пам’яті жертв цього геноциду, й цьогоріч виповнюється 80 років. За словами Скибіна, Офіс Президента і Меджліс попросили його підготувати меморіал до цієї дати.

«До мене звернулися за 2,5 місяця до дати. Ми робили це як макет-презентацію, але в ОП хочуть, щоб це було фізично зроблено, — зазначає кримськотатарський художник-кераміст. — Це авантюра, звісно, в такі стислі терміни. Тим більше, що необхідні погодження з міською архітектурою. Гадаю, тут ОП допоможе вирішити».

За задумом, семиметровий монумент матиме форму трьох стел із зображенням рук, колій і потягів. Відвідувачі потраплятимуть у середину. На стелах викарбують назви всіх селищ, звідки депортували людей.

Із матеріалів використають латунь, каміння та листовий метал. Зараз тривають пошуки виробників.

Пам’ятник планують розташувати на території Музею Голодомору між Алеєю Героїв і пам’ятником дівчинці з колоском. 

Початкова концепція меморіального комплексу належить кримськотатарському архітектору Ерфану Шамсіддінову, якого вже немає в живих. Його ідеї використають у запланованому монументі. Онука Шамсіддінова передала матеріали ініціаторам встановлення меморіалу. Також у розробленні проєкту беруть участь його учні.

Історія депортації кримських татар

Ще до вигнання нацистів із Криму в 1944 році радянська влада звинуватила кримських татар у нібито масовому дезертирстві з лав Червоної армії та масовому колабораціонізмі. Депортованим давали на збори від кількох хвилин до півгодини. Дозволялося брати з собою особисті речі, посуд і харчі в розрахунку до 500 кілограмів на родину. Людей вивозили у вагонах до Центральної Азії та Сибіру та інших віддалених російських регіонів.

Під час головної хвилі депортації було виселено близько 200 тисяч кримських татар. При переїзді загинули — переважно від спраги та тифу — близько восьми тисяч людей, більшість із яких — діти і літні люди. За перші три роки після переселення від голоду, виснаження і хвороб померли щонайменше 20% депортованих.

Натомість до Криму дозволили переселитися десяткам тисяч росіян. Етнічний склад Криму кардинально змінився. Перейменували майже всі кримськотатарські топоніми за винятком Бахчисарая, Джанкоя, Ішуні, Саків та Судака.

Коментарі:

Вам доступний лише перегляд коментарів. Зареєструйтесь або увійдіть, щоб мати можливість додавати свої думки.

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті

Newsletter button
Donate button
Podcast button
Send article button