Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 9 років та 326 днів. За цей час ми опублікували 23821 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
| Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах
Рослинність на місці Каховського водосховища. Фото: Суспільне Дніпро

Майже за рік після підриву Каховської ГЕС російськими військами на 150 тисячах гектарів колишнього водосховища утворилися густі зелені насадження. Також з висохлого ґрунту проросла біла верба, а берег вкрився мушлями.

Берегова смуга Каховського водосховища. Фото: Суспільне Дніпро

За словами еколога Вадима Манюка, у перший рік після зруйнування греблі дно Каховського моря стало величезною піщаною косою. А це ідеальні умови для проростання верби. Окрім неї, більшість території займає водяний щавель та західний каркас.

Під час розтріскування мулу на дні Каховського водосховища утворилося багато шпарин, які виконують екологічну функцію та створюють додаткове біорізноманіття. Адже з них проростають і беруть воду рослини.

Шпарини, які утворилися на дні Каховського водосховища. Фото: Суспільне Дніпро

Однак тепер нове насіння уже не зможе прорости у цій місцевості, оскільки немає протічної води. Тому дерева конкуруватимуть між собою, а з часом почнеться природний процес саморозріджування – на десять метрів залишиться одне дерево. Інші рослини також поступово зникатимуть.

Про те, як усього за три місяці після підриву дно спустошеного Каховського водосховища заросло молодими вербами та тополями, «Хмарочос» розповідав раніше. Тоді працівники природного парку «Кам’янська Січ» також засіяли дно конюшиною, люцерною та іншими рослинами. Це зробили, щоб запобігти пиловим бурям та розповсюдженню чужорідних видів.

Коментарі:

Вам доступний лише перегляд коментарів. Зареєструйтесь або увійдіть, щоб мати можливість додавати свої думки.

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті

Newsletter button
Donate button
Podcast button
Send article button