Парки та водойми є головним антистресом для містян – дослідження
Власне жителі міст страждають від психічних розладів майже на 40% частіше.
Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 11 років та 293 днів. За цей час ми опублікували 28774 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
Стати членом Товариства | Хто ми такі?
Вчені з Португалії проаналізували понад 1300 наукових праць з урбаністики, опублікованих із 2000 по 2025 роки.
Вони передусім відмітили, як змінився підхід до розбудови міст і які нові фактори вийшли на перше місце.
Якщо раніше архітекторів цікавили переважно комунікації та щільність забудови, то сьогодні в центрі уваги опинилися емоції мешканців.
Більшість досліджень сходяться на тому, що жителі міст страждають від психічних розладів майже на 40% частіше, ніж мешканці сіл. Зокрема, розлади настрою трапляються на 39% частіше, а тривожні стани – на 21%.
Науковці також підтвердили так звану «гіпотезу соціального стресу», яка пояснює подвійний тиск мегаполіса на людину. З одного боку, люди страждають від надмірної щільності населення, що відчувається як тиск і загроза особистому простору. З іншого, містяни часто перебувають у соціальній ізоляції, адже попри натовп навколо, людина не має близького спілкування та підтримки, що призводить до депресивних станів.
Разом із цим існує чітка кореляція: «зелені» та «блакитні» зони, тобто парки та водойми, суттєво покращують самопочуття. Водночас науковці зафіксували проблему «емоційної нерівності», коли мешканці бідніших районів через брак дерев та хаотичну забудову опиняються в зоні особливого ризику.
Проте дослідження було більше зосереджене на тому, як сучасні алгоритми аналізують вплив містобудування на людей. Зокрема, аналізуючи пости у соцмережах, ШІ шукає взаємозв’язок не просто між зеленою зоною та гарним настроєм, а навіть досліджує, як колір стін будівель чи спів птахів у парках знижують рівень кортизолу в крові цілих кварталів.
Вивчення «щасливих міст» триває. Такі дослідження мають й прагматичний бік: зміни у містах робляться заради економії, адже таке «здорове» місто дозволяє державі економити мільярди на системі охорони здоров’я, оскільки продуманий дизайн знижує кількість серцево-судинних хвороб та депресій.
Ця тенденція, до дослідженя задоволеності припала на 2025 рік, бо у світі з’явився запит на створення середовища, яке зцілює людську психіку.
Найпопулярніше за тиждень
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті