«Межигір’я» офіційно відкрили як державний парк. Що зміниться?

Перш ніж прочитати матеріал, розгляньте можливість підтримати нас. «Хмарочос» пише про розвиток міст 10 років та 53 днів. За цей час ми опублікували 24459 новин та статей. Весь контент – в безкоштовному доступі. На нас не впливає жоден олігарх чи великий бізнес, ми працюємо для наших читачів й читачок. Ваш внесок дозволить продовжити працювати нашій редакції. Долучіться до спільноти з сотень осіб, які вже підтримують «Хмарочос».
Підтримати | Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах

31 серпня офіційно відкрили туристичний сезон парку «Межигір’я» під Києвом — перший після націоналізації.

«Є кілька завдань, які стоять перед нами в культурній площині. Перше — це зміна наративу сприйняття цього об’єкту: не як колишню резиденцію президента-втікача, а як національний парк, національний культурно-освітній рекреаційний мультифункціональний центр», — зазначає тимчасовий міністр культури Ростислав Карандєєв.

Колишню президентську резиденцію від 2002 до 2014 року займав Віктор Янукович, оформивши її на приватні фірми. Після Революції гідності та втечі Януковича за збереження майна на території Межигір’я відповідала громадська організація «НПУ “Межигір’я”».

У 2023 році Верховна Рада ухвалила закон про створення пам’ятки садово-паркового мистецтва. Почався процес повернення території у державну власність, що остаточно завершився 15 липня 2024 року.

Після цього, за три тижні роботи, парк отримав понад чотири мільйони гривень на вхідних квитках, повідомляє пресслужба Міністерства культури. Вперше за десять років «Межигір’я» як державний парк сплатило 7,2 мільйона гривень податків.

У парку зараз працюють 134 людини, зокрема люди, які раніше доглядали за територією на волонтерських засадах.

Водночас колишні працівники парку висловлювали невдоволення тим, що, наприклад, доглядати за тваринами призначили, на їхню думку, некомпетентних осіб, які не знали чим годувати і як доглядати за ними.

Територію парку вивчатиме група дослідників. Раніше тут було розташовано Межигірський монастир; у ХІХ столітті працювала одна з найкращих фаянсових фабрик; у 1930-х працював художник Михайло Бойчук, а його учень Василь Седляр налагодив виробництво кераміки та створив художньо-керамічний технікум й технологічний інститут кераміки та скла.

Зараз у «Межигір’ї» відкрили експозицію з Музею давньоруського гончарства.