«Хто з мерів Києва найбільше нашкодив місту» – аналітика від ЧЕСНО

Рух ЧЕСНО проаналізував випадки найрезонансніших забудов столиці, щоб з’ясувати, який з мерів «найбільше нашкодив місту».

Олександр Омельченко, який був мером з 1999 по 2006 роки запам’ятався тим, що знищив трамвайну мережу столиці. До червня 2004 року Київ мав цілісну трамвайну мережу з сполученням лівого й правого берегів через міст Патона. Омельченко підписав розпорядження про демонтаж колії на мості, посилаючись на висновки фахівців про його аварійність. Міст є досі аварійним.

За часів Омельченка виникли проблеми із забудовою Протасового Яру та озер на Осокорках. Так у 2004 році ТОВ «Протасів Яр» заволоділа 18 з 30-ти гектарів урочища неподалік від вулиці Романа Ратушного (кол. Волгоградської). А у 2005 році ТОВ «Контактбудсервіс» отримало в довгострокову оренду 176,5 га земель на південь від вулиці Колекторної. Про ситуацію навколо забудови озер на Осокорках ви можете прочитати у цьому матеріалі.

Він також відповідальний за знищення Сінного ринку, передавши його приватній фірмі під забудову за символічну суму — вісім гривень і там зараз розташований ЖК «Ярославів град». Крім цього, Омельченко причетний до появи на Подолі сумнозвісного ЖК «Поділ Престиж».

Леонід Черновецький був мером з 2006 по 2012 роки і відзначився тим, що юрист Олександр Дядюк назвав «наймасштабнішою земельною аферою в історії Києва». Так у 2007 році Київрада безкоштовно передала 1500 га земель для сільського господарства так званим «студентським кооперативам» під забудову.

Також він дозволив забудову Пущі Водиці. У 2002 році Київрада оголосила Пущу ландшафтним заказником на площі 563 га. Але у 2007 році передала 10,77 га в оренду садовому товариству територію з лісового фонду, порушивши закон. У 2009 році Київрада дозволила приватизацію цієї землі.

За часів Черновецького на Львівській площі замість фонтану виник ТЦ.

У вересні 2008 року Київрада продала ділянку з фонтаном площею за понад п’ять мільйонів гривень.

Олександр Попов був головою КМДА, призначеним Віктором Януковичем після змін до Закону про столицю, до 2013 року і вирішив розпочати реконструкцію Поштової площі, де мав з’явитися ТЦ. Так слідство встановило, що КМДА визначило КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва» замовником робіт і уклало договір з приватною компанією на реконструкцію площі. Однак насправді під час реконструкції будували ТЦ та п’ять ресторанів.

Кличко заступив на пост мера столиці у 2014 році і з того часу в Києві з’явились щонайменше десять скандальних забудов

• Забудова Сінного ринку (вул. Воровського, 21) – Торгівельно-офісно-житловий центр на 19 поверхів після домовленості з забудовником.
• Забудова на вул. Микільсько-Слобідська, 1 (ЖК «Сонячна Рів’єра») – Будівництво в прибережно-захисній смузі, на землі, що є пам’яткою ландшафту.
• Зведення ТРЦ над станцією метро «Героїв Дніпра» – 4-поверховий торгово-розважальний центр, що порушує попередні обмеження.
• Забудова парковки біля входу в метро на ст. «Палац Україна» (вул. Васильківська, 107-109) – Багатофункціональний комплекс висотою близько 100 метрів, що перевищує дозволену висоту.
• Будівництво квартир для МВС (ЖК «Twin House», вул. Крайня, 1) – Забудова, що суперечить Генплану, з продовженням договору після Революції гідності.

• Забудова схилу Кловського яру (вул. Мечникова, 7-б) – Будівництво житлового будинку понад 30 поверхів на підставі простроченого документа.
• Нове будівництво на перетині вулиць Верхній Вал, Кожум’яцька та Вознесенський узвіз – Забудова з висотою до 73,5 м, що порушує Генплан.
• Забудова «Укрбуду» на вул. Січових Стрільців, 59 (ЖК «Покрова») – Забудова на землях оборони, що були переведені у комунальну власність.
• Забудова частини скверу ім. В. Чкалова (вул. Олеся Гончара, 55) – 14-поверховий житловий будинок, висота понад 56 м, що порушує обмеження Генплану.
• Зведення 115-метрової висотки (вул. Антоновича, 136-138) – Забудова висотою 115 м.

За часів Кличка Київвлада прийняла більше 200 ДПТ замість стратегічного планування, що суперечать чинному генплану. Так наприклад після прийняття ДПТ Биківні Київрада часів Кличка розглянула й прийняла інші скандальні ДПТ: Троєщини, Мінського масиву, Оболоні та Новобіличів. Тобто забудовували цілі мікрорайони без урахування думки громади.

Враховуючи цей антирейтинг, важко визначити переможця.