Датський острів став прикладом енергетичної революції з від’ємним вуглецевим слідом. Як йому вдалося цього досягти?
Перш за все мешканці інвестували у вітрові турбіни і тепер отримують з цього дохід.
Перш за все мешканці інвестували у вітрові турбіни і тепер отримують з цього дохід.
Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 12 років та 1 днів. За цей час ми опублікували 29405 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
Стати членом Товариства | Хто ми такі?

Датський острів Самсе ще у 2021 році отримав звання кліматичного лідера ООН, а вже понад 20 років його вважають прикладом енергетичної революції.
Електроенергію тут забезпечують 11 наземних вітряків, а 70% тепла мешканці отримують із відновлюваних джерел. Завдяки цьому їхній вуглецевий слід не просто нульовий, а навіть від’ємний – мінус 12 тонн на рік.
Острів Самсе розташований у морі Каттегат, за годину паромом від Орхуса – другого найбільшого міста Данії. Тут мешкає близько 4000 людей, і весь острів працює на відновлюваній енергії.
Зміни почалися після Кіотського саміту 1997 року, де вперше визначили міжнародні цілі зі скорочення викидів. Тоді Данія оголосила конкурс на пошук «острова відновлюваної енергії», і переміг Самсе.

Сьогодні острів ставить ще амбітніші завдання. Поки ЄС планує досягти вуглецевої нейтральності до 2050 року, Самсе хоче відмовитися від викопного палива вже до 2030-го.
Керівник місцевої Енергетичної академії Серен Германсен наголошує: ключ до успіху — у залученості громади. «Написати план легко, але реалізувати його разом із жителями набагато складніше», — каже він.
У 1997 році мешканці ледве зібрали кошти на першу вітрову турбіну. Вони сумнівалися і в технології, і в тому, чи не зіпсують вітряки ландшафт. Переконати людей було справжнім викликом. На сайті Самсе зазначають: «Вітряки виглядають набагато красивіше, коли ти є їхнім співвласником і заробляєш гроші, коли дме вітер». Саме завдяки співінвестуванню мешканці змінили ставлення до проєкту: турбіни з чужої технології перетворилися на джерело доходу.
Сталий розвиток охопив і туризм. Місцева компанія Feriepartner відмовилася від пластику та перейшла на лляні сумки зі старого одягу. «Ми також користуємося серветками без хімікатів, які допомагають економити воду», – розповідає менеджерка Моніка Андерсен.
На острові розташовані 22 села, де немає світлофорів і кільцевих розв’язок, а велосипеди залишаються основним транспортом. Із 2011 року муніципалітет закупив 40 електромобілів для спільного користування. Більшість будинків опалюють теплом від станцій на соломі та деревній трісці, а в дитсадках щодня відстежують рівень споживання енергії.
На Самсе головну роль відіграли родини, які взяли на себе енергетичний перехід і довели: майбутнє «зеленої» енергетики залежить від місцевих громад. Ця модель уже надихнула схожі ініціативи по всьому світу від Hepburn Wind в Австралії до Sustainable Molokai на Гаваях.
Втім, мешканці підкреслюють, що найскладніше – це оновити стару енергосистему. Частина транспорту й сільського господарства досі залежить від викопного палива, і саме це ускладнює план повної відмови від нього до 2030 року.
© Хмарочос | 2025
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті