Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 11 років та 138 днів. За цей час ми опублікували 27713 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
| Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах
Проєкт «Дика миля» в Чикаго. Фото: Dave Burk / SOM

Чотири роки тому на київській Оболоні почали ревіталізувати річку Почайна та відновлювати її природне річище. Подібні проєкти втілюють в усьому світі. Проєкт ревіталізації річки в Чикаго, про який пише ArchDaily, показує, що ревіталізувати можна і штучний канал.

Протягом понад століття американські міста змінювали форму своїх річок, щоб задовольнити промислові та виробничі потреби. Водні шляхи випрямляли, поглиблювали, асфальтували, закопували.

Фото: Dave Burk / SOM

Підхід, за якого річки розглядалися як інфраструктура, а не як живі екосистеми, мав наслідки. Погіршилася якість води, збідніло біологічне різноманіття. Люди звикли до бетонних берегів каналів.

Зараз у США екологічні взаємозв’язки переосмислюються, особливо на тлі змін клімату. Відтак річки повертають у природні річища.

Фото: Brittney Le Blanc, Flickr, CC BY-NC-SA 2.0

Прикладом нового підходу є проєкт «Дика миля» в Чикаго, розроблений Skidmore, Owings & Merrill та командою Urban Rivers. Крізь місто протікає Північна гілка Пенсильванського каналу — системи штучних каналів, дамб, шлюзів і віадуків, що її розбудовували з середини ХІХ століття як транспортну інфраструктуру.

«Дика миля» полягає у спорудженні плавучих конструкцій — дерев’яних доріжок, які дають містянам доступ до води, і озеленених платформ для життя місцевих видів.

Фото: Dave Burk / SOM

Команда почала з маленьких пілотних експериментів, щоб побачити, як реагують на модулі риба, комахи та рослини, а також як впливають на конструкції вітер, течія і сезонні зміни. Одночасно залучали громадськість, аби люди самі краще розуміли життя річки, яку раніше могли бачити лише здалеку. Такий підхід досягає кращих довготривалих результатів, ніж проєкти, в яких екологія та громадський простір розглядаються як окремі цілі.

Фото: Dave Burk / SOM

Плавучі платформи слугують як середовище існування, сприяють нересту риби та фільтрують поживні речовини.

Спостереження свідчать, що модулі відразу після встановлення почали приваблювати комах та птахів. Рибі припав до вподоби затінок, який вони створюють. Якість води біля модулів покращилася. Показники не свідчать про відтворення доіндустріальних умов, але показують, що екологічна функція може повернутися навіть до сильно змінених водойм.

Фото: Dave Burk / SOM

Система плавучих парків не потребує нових ділянок, її можна адаптувати до різних умов. «Дика миля» також ілюструє, що відновлення не обмежується природними річками — екосистему можна покращити навіть у штучних промислових каналах.

Фото: Dave Burk / SOM

Коментарі:

Вам доступний лише перегляд коментарів. Зареєструйтесь або увійдіть, щоб мати можливість додавати свої думки.

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті

Newsletter button
Donate button
Podcast button
Send article button