Які міста є найбільш автоцентричними? Результати міжнародного дослідження вивели новий «Індекс автомобільної залежності»

Нове дослідження спеціалістів з Італії, Бразилії та Австрії, опубліковане 1 квітня 2026 року, свідчить, що навіть у великих європейських містах у більшість локацій все ще швидше та легше дістатися автомобілем, ніж громадським транспортом.

Винятками з цього правила стали лише Париж, Цюрих та центральні райони Мілана й Барселони.

Оскільки міста будувалися навколо домінування автомобільного транспорту, то користуванням ним досі є необхідністю для багатьох поїздок. Без авто часто неможливо вчасно потрапити на роботу чи в лікарню. Так виникає «автомобільна залежність», коли люди купують машину просто щоб вижити в місті.

Вчені дослідили 18 міст Європи та Північної Америки. Вони побачили, що у більшості районів водії мають набагато більше можливостей, ніж ті, хто користується громадським транспортом. Людина без авто отримує значно гірший доступ до міських сервісів.

Для аналізу вчені розбили міста на дрібні зони. Вони порахували, скільки магазинів, лікарень чи кафе можна відвідати за однаковий час на машині та на громадському транспорті. У розрахунках врахували реальні затори, час на пошук парковки та піші переходи до зупинок громадського транспорту.

Результати показали, що лише в Парижі та Цюриху громадський транспорт ефективніший за автомобіль. У центрі Мілана та Барселони ситуація теж непогана. Але в Римі, Малазі та Чикаго водії мають величезну перевагу.

Дослідження довело, що люди купують машини не через високі статки, а через погану логістику. . Математична модель підтвердила, що люди обирають машину не просто так, а через реальну потребу.

На прикладі Риму вчені довели, що будівництво лише однієї гілки метро, навіть якщо вона прибере з доріг 60 тисяч машин, не рятує ситуацію в масштабах усього міста. Поодинокі станції допомагають лише тим, хто живе впритул до них. Щоб люди масово відмовилися від авто, потрібна системна розбудова всієї мережі, особливо на околицях.

На прикладі Відня видно, що в районах із поганим транспортним сполученням автомобілі купують навіть люди з низьким доходом. Якщо в центрі транспорт працює добре, то на околицях, у бідніших районах, де логістика гірша ,люди буквально змушені сідати за кермо. Це доводить, що соціальний статус впливає лише на вибір моделі авто, тоді як сама купівля є вимушеним кроком через обставини.

У висновку досілідження формулюється принцип «Індексу автомобільної залежності» – це показник того, наскільки сильно місто змушує купувати автівку. Адже залежність від авто є наслідком того, як забудоване місто.

Математична модель підтвердила існування «замкненого кола». Коли в багатьох людей з’являються машини, місто починає розростатися вшир. Через це громадський транспорт стає повільним і невигідним, бо йому важко охопити величезні відстані. Це змушує ще більше людей сідати за кермо, місто розтягується ще сильніше і стає зовсім незручним для пішоходів.

У центрі великих міст ще можна жити без машини, але околиці зазвичай потрапляють у пастку залежності. Ситуацію рятує лише потужна мережа метро чи електричок.

Щоб реально зменшити кількість заторів і викидів потрібно розвивати всю транспортну мережу як єдине ціле.