Закриття барів у Франції пов’язують зі зростанням праворадикальних поглядів

У Франції зникнення місцевих bar-tabacs (традиційних барів-магазинів, де продають тютюн) пов’язують зі зростанням підтримки праворадикальної партії «Національне об’єднання», яку раніше очолювала Марін Ле Пен.

Про це розповіло видання Тhe European Correspondent на основі робіт Центру економічних досліджень.

Автори дослідження проаналізували 18 тисяч барів-магазинів (bar-tabacs) за останні 20 років і довели, що втрата такого закладу б’є по громаді сильніше за безробіття чи інфляцію.

З 1960-х років Франція втратила понад 80% своїх кафе. Кількість барів обвалилася з 200 тисяч до лише 38,8 тисячі. Коли в містечку зникає останній бар, люди перестають бачитися, замикаються у чотирьох стінах і залишаються наодинці зі своїми тривогами. Партія Марін Ле Пен активно заповнює цю порожнечу, вважають дослідники та журналісти.

Дослідження показує, що відразу після закриття закладу електоральні настрої майже не змінюються, проте з часом ефект накопичується. Через десять років підтримка «Національного об’єднання» (RN) зростає на 0,67%, а через 20 років цей показник сягає вже 1,28%. На відміну від закриття заводів, яке провокує миттєвий протест, зникнення бару діє повільно, адже щоденні розмови стають рідкістю, спільний простір для дискусій зникає, а в суспільстві вкорінюється глибоке відчуття занепаду.

Важливо, що цей процес працює автономно від економіки. Радикалізація поглядів відбувається навіть там, де немає високого безробіття чи напливу мігрантів. У селах закриття бару б’є по політичних настроях утричі сильніше, ніж у містах, додаючи радикалам до 3,3% голосів на президентських виборах.

У 22% випадків закриття бару-магазину означає, що в муніципалітеті не залишається взагалі жодного місця для зустрічей — ані бібліотеки, ані спортзалу, ані кафе. Мешканці замикаються у приватних будинках, звужують коло спілкування лише до «своїх», що посилює агресію до «чужинців».

Дослідники пояснюють, чому важливі саме бари. Закрита пекарня чи магазин просто символізують про економічну стагнацію, натомість бар означає зникнення спільноти й спілкування.

Радикальна партія RN майстерно використовує відсутність цього простору. Поки інші політики обговорюють технічні деталі податків чи медицини, RN романтизує гасла, розповідає про «забуту Францію», покинуту державою, що резонує з почуттями людей, які більше не мають простору для спілкування.

Проте цей процес має і дзеркальний ефект. Якщо відкрити новий бар, то знижується підтримка ультраправих.

Дослідження закликає визнати соціальні зв’язки не побічним продуктом економіки, а реальною силою, яку потрібно підтримувати нарівні з дорогами і іншою інфраструктурою. Коли зникають місця для дискусій, політика перетворюється на протистояння самотньої людини з агресивними медіа-міфами.