Музей Булгакова нагадує, що пам’ятник «з’явився зненацька» на гроші заступника Черновецького

Завідувачка київського Музею Михаїла Булгакова Людмила Губіанурі прокоментувала нещодавній демонтаж пам’ятника письменнику.

Вона заявила, що ані музей, ані громадськість відпочатку не брали участь у появі пам’ятника. Бронзову фігуру було встановлено на Андріївському узвозі у жовтні 2007 року на гроші Дениса Басса, заступника тогочасного міського голови Леоніда Черновецького.

«Це було зроблено з тією ж швидкістю, з якою цей депутат робив свої будівельні оборудки. Що б там не писала О. Забужко, але гроші були саме від Д. Басса, про що свідчить напис на постаменті пам’ятника», — наголошує завідувачка музею.

Тут згадується фейсбук-пост письменниці Оксани Забужко, яка стверджує, що пам’ятник Булгакову встановлювали не коштом Дениса Басса, а на російські гроші.

• Коротка довідка: хто такий Денис Басс? Київський банкір Денис Басс у 2006-му, у віці 28 років, увійшов до так званої «молодої команди» мера Черновецького. У КМДА він працював чотири роки, керуючи фінансами, транспортом, взаємодією зі ЗМІ, а також як перший заступник мера. Відомо, що у 2012-2018 роках жив у Москві, де влаштувався директором російської компанії «Інтурист». Повідомлялося, що він нібито повернувся до України, де зосередився на забудовному бізнесі. Відео 25 березня 2022 року свідчить, що Басс на початок повномасштабного вторгнення обіймав посаду гендиректора російської девелоперської компанії ST MICHAEL, яка будує житло бізнес-класу в Москві.

«Пам’ятник з’явився зненацька і, мабуть, мав би символізувати зв’язок забудовника із містом на прикладі відомої загалу постаті. Цікаво, що юридично пам’ятник усі ці роки висів у повітрі, він не був оформлений та поставлений на баланс, як, до речі, й інші популярні скульптури навколо — від Гоголя до Голохвастого. Сама практика самоуправного меценацтва в просторі міста — окрема історія», — зауважує Губіанурі.

Вона підкреслила, що автор скульптури Микола Рапай «був і залишається одним із найкращих скульпторів нашого часу та людиною з бездоганною репутацією, знавцем історії нашого міста». Після демонтажу пам’ятник повернувся до родини скульптора.