Як охолодити мегаполіс без кондиціонерів: досвід Китаю, Таїланду та В’єтнаму

До 2050 року майже кожна дитина у світі — близько 2,2 мільярда дітей — піддаватиметься впливу частих хвиль спеки, попереджає ЮНІСЕФ.

Цю інформацію варто сприймати не лише як прогноз у сфері охорони здоров’я, а й як виклик для архітектури та підходів до розвитку міст, пишуть журналісти ArchDaily. Видання проаналізувало різні способи захисту міст від високих температур у Китаї, Тайланді та В’єтнамі.

Водний парк став порятунком від спеки

У середині 2009 року компанію Turenscape запросили розробити проєкт водно-болотного парку площею 34,2 гектара в центрі нового міського району в місті Харбін на північному сході Китаю.

Територія має статус регіонального природоохоронного водно-болотного угіддя. Ділянка з усіх боків оточена дорогами та щільною забудовою. Через це природні джерела живлення колишнього болота були перекриті, а сама екосистема опинилася під загрозою зникнення.

Болото вдалося перетворили на «зелену губку» — міський парк для управління дощовими водами. Але парк виявився корисним не лише як інфраструктура для боротьби з повенями, а й для охолодження міста, зауважують автори матеріалу.

Дерева як спосіб охолодження міст

Ефективний спосіб охолодження міста — зелені насадження, але не завжди реалізувати такі проєкти в межах.

«Звісно, існують обґрунтовані сумніви щодо ефективності перенесення ґрунту та дерев на будівлі, особливо коли рослинність залежить від важких конструкцій, гідроізоляційних шарів, систем поливу та високих витрат енергії на виробництво матеріалів. Проте ця критика має підштовхнути архітекторів проєктувати з розрахунком на триваліші цикли росту, догляду, затінення, створення середовища існування та відновлення — ставитися до озеленення не як до миттєвого створення «зеленої картинки», а як до екологічної системи, якій потрібно дати час дозріти», — пишуть журналісти.

Як приклад вони наводять проєкт Sky Forest Scape у Бангкоку, який демонструє, як цю логіку можна повернути у щільне міське середовище.

Архітектори підняли зелені насадження на дах громадського простору в Siam Square.

«Проєкт трактує дах як п’ятий фасад — не як залишкову технічну поверхню, а як засаджену рослинами територію, що повертає частину ґрунту, тіні, вологи та природної здатності до охолодження, витісненої самою будівлею», — йдеться у матеріалі.

Його значення полягає не лише в тому, що він додає рослини в місто, а й у тому, що дозволяє рослинності перетворитися на придатну для життя інфраструктуру — соціальний та екологічний простір, де перетинаються людські й нелюдські середовища існування.

Ще один приклад — павільйон Safezone Shelter у Бангкоку. Цю тимчасову інсталяція площею 150 м², створили саме для того, щоб показати інженерні системи можуть очищувати повітря й охолоджувати міський простір.

Binh House у місті Хошимін у В’єтнамі пропонує інший підхід — інтегрувати зелені насадження безпосередньо в житловий будинок. Ця концепція особливо добре працює в щільних в’єтнамських кварталах.