Київська область має одне з найгірших автобусних сполучень — звіт

Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за підтримки Фонду «Аскольд і Дір» підготував аналітичний звіт про стан автобусних перевезень в Україні.

У державній системі Укртрансбезпеки зареєстровано 3 918 міжобласних маршрутів. З них реально працюють 2 622, причому 94% від загальної кількості мають ходити щодня.

Пасажирів возять 552 різні компанії-перевізники. Ринок досить відкритий: десять найбільших фірм контролюють лише чверть (близько 27,5%) усіх маршрутів. Найбільшим серед них є «Північ Транс». У його розпорядженні 210 маршрутів, що становить 8% від усього державного реєстру.

Ринок автобусних перевезень сильно фрагментований і немонополізований, його поділяють понад 550 перевізників. Проте головними гальмами для його оновлення тривалий час були бюрократичні перешкоди, інерція дозволів та нерівномірність мережі. Окремою проблемою залишається тіньовий сегмент, де частина нелегальних перевізників оминає офіційні автостанції та працює без контролю безпеки на заправках чи узбіччях.

Реформа 2026 року покликана розблокувати цю ситуацію через перехід на цифрову процедуру відкриття маршрутів за заявницьким принципом, запровадження електронних дозволів, обов’язковий GPS-моніторинг та підвищення вимог до професійності й ділової репутації перевізників. Проте експерти зазначають, що реформа спрощує саму процедуру, але не гарантує автоматичного вирішення проблеми там, де маршрутів найбільше бракує, якщо держава не забезпечить реальний контроль та покарання нелегальних перевізників.

За результатами аналізу всі регіони країни поділили на чотири групи: до областей із достатньою мережею належать Дніпропетровська, Волинська, Миколаївська, Житомирська, Рівненська та Черкаська; з густою, але перевантаженою мережею – Івано-Франківська, Тернопільська й Хмельницька; зі слабким попитом – Сумська, Кіровоградська та Чернігівська; а до найпроблемніших областей із дефіцитом, де маршрутів мало, а попит високий, увійшли Київська, Львівська, Харківська, Закарпатська, Чернівецька, Вінницька й Одеська.

Київ і Київська область мають свою особливість: столиця є головним транспортним центром країни, але адміністративно до області не входить. Через це автобусні маршрути тут завжди будували так, щоб їхати саме до Києва, а прямих сполучень між самими містами та селами області в реєстрі всього 42. Це один із найнижчих показників в Україні.

Через таку нестачу власних маршрутів і велике навантаження область потрапила до проблемних регіонів. Проте автори дослідження зазначають, що жителі не відрізані від світу – річ просто у сильній прив’язці до столиці. Якщо ж об’єднати Київ та область в одну систему, цей регіон одразу підніметься у лідери загальнонаціонального рейтингу та перейде до категорії областей із перевантаженою, але дуже ефективною мережею.

За оцінками громадської спілки «Міжнаціональна асоціація перевізників та автостанцій» (МАПА), приблизно 30% із понад 20 тисяч регулярних міжнародних перевізників діють нелегально, обходячи систему «єЧерги» через реєстрацію як таксі чи легкові авто, що завдає збитків бюджету на понад 2,5 мільярда гривень.

На внутрішньому ринку проблема ще гостріша, адже, за експертними оцінками, до 70–80% перевізників можуть перебувати в «сірому» сегменті.

Також через конфлікти з тарифами та небажання платити збори частина перевізників оминає офіційні автостанції. Вони забирають і висаджують пасажирів на заправках, узбіччях чи стихійних зупинках. Тому пасажири змушені чекати на автобус у полі без кас, укриттів і туалетів, а держава втрачає можливість контролювати стан техніки та водіїв.

Звіт підготовлено до майбутньої реформи 2026 року. Реформа прибирає головну перешкоду – складну процедуру відкриття маршрутів.

Тепер маршрут можна відкрити за заявою без окремого конкурсу, тож перевізники зможуть швидше запускати сполучення там, де на них є попит.

Крім того, рішення про маршрути стають публічними, що зменшує можливість домовлятися в обхід правил.