Будинки для людей, птахів і комах — як архітектура стає частиною екосистеми
Школи, готелі та житлові квартали дедалі частіше стають спільним простором для людей і дикої природи.
Школи, готелі та житлові квартали дедалі частіше стають спільним простором для людей і дикої природи.
Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 12 років та 22 днів. За цей час ми опублікували 29592 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
Стати членом Товариства | Хто ми такі?
У різних країнах архітектори створюють будівлі, що стають середовищем не лише для людей, а й для птахів, кажанів, комах і рослин.
У фасадах облаштовують гнізда й порожнини, будинки оточують сотнями осель для птахів, а між житловими кварталами прокладають зелені коридори для тварин. Приклади таких проєктів зібрало видання designboom

У будівлі Школи природничих наук і біорізноманіття, яку збудували у 2014 році у французькому Булонь-Біянкурі, передбачили місця, де можуть жити інші організми. Для цього у бетонній оболонці сформували виступи, заглиблення, тріщини та щілини.
Задум спрацював: за більш як десять років після завершення будівництва у цих отворах зафіксували 207 видів рослин і 138 видів тварин — загалом 345 видів. За оцінкою ChartierDalix, цей показник відповідає рівню біорізноманіття міського парку.
У невеликих заглибленнях накопичується ґрунт, туди потрапляє насіння, поверхні змінюються під впливом погоди, а організми обирають місця, які їм підходять.

А в Національному парку Де-Гоге-Велюве у Нідерландах створили проєкт Buitenverblijf Nest. Це невеликий дім для відпочинку. Він стоїть на тонких опорах і схожий на збільшений будиночок для птахів.
Три шари фасаду виступають один над одним, створюючи достатньо простору для гнізд, а порожнини за облицюванням слугують прихистком для птахів і кажанів. Заселятися тварини можуть також у простір під піднятою підлогою.
«Люди отримали компактний будинок площею 55 квадратних метрів із широким краєвидом на вересову пустку. Навколо людського помешкання розташований ще один комплекс кімнат — прихований у товщі архітектурних конструкцій і недоступний для людей», — пише видання.

Паралельне співіснування видів передбачає і проєкт Biosphere at Treehotel у шведському Гараді. Засклений готельний номер розташований усередині сферичної хмари з 350 будиночків для птахів, спроєктованих разом зі шведським орнітологом Ульфом Еманом.
Розміри та розташування будиночків визначили відповідно до популяцій птахів у цій місцевості, залишивши між ними отвори для проникнення денного світла та огляду з номера.
Зсередини гості дивляться крізь конструкцію, створену для птахів, а ззовні людське помешкання майже повністю зникає за нею.

У проєкті Rambla Climate-House у Моліна-де-Сегура в Іспанії, створеному Андресом Хаке та бюро Office for Political Innovation спільно з Мігелем Месою дель Кастільйо, взаємозв’язок архітектури й природи стає ще тіснішим.
Будинок розташований у передмісті, де забудова знищила значну частину системи ярів і сезонних водотоків, сформованих опадами. Архітектори спробували відродити частину цієї екосистеми. Зокрема, вони відновили рамблу — природне русло, сформоване дощовими потоками.
До рамбли стікається дощова вода, зібрана з даху, а також надходить вода з раковин і душових. Датчики вологості та електропровідності допомагають регулювати умови в ній.
Приблизно через рік після відновлення гідротермічних умов сюди почали повертатися рослини й дикі тварини.
«Цей проєкт розширює уявлення про створення середовища існування, виводячи його за межі порожнини розміром із пташине гніздо. Потреби інших живих систем визначають напрямок руху води, організацію будинку та обов’язки його мешканців з догляду за територією», — пише видання.

У Мадриді звели Reggio School, близько 80% зовнішньої поверхні якої вкрито товстим шаром напиленого корка. Нерівна коркова оболонка не лише утеплює будівлю, а й накопичує органічний матеріал, завдяки чому з часом може стати середовищем для мікроорганізмів, рослин і тварин.

У проєкті житлового комплексу De Oosterlingen на острові Остенбург в Амстердамі бюро MVRDV перенесло цю ідею на рівень міського кварталу.
У семи будівлях комплексу передбачили місця для бджіл, метеликів, ластівок, горобців і кажанів.
На одному з країв комплексу височіє 17-поверхова Вежа ластівок. В іншій частині розташована будівля «Пасічник», для якої використали суху цегляну кладку.
«Люди ділять квартал із популяціями, потреби яких існують у зовсім інших масштабах — від розміру отвору для гніздування до наявності квітів упродовж певного сезону», — пише видання.

Автори проєкту Fælledby у Копенгагені передбачили зелені коридори, якими тварини зможуть пересуватися територією забудови.
Загалом 40% території площею 45 акрів — близько 18 гектарів — збережено як природне середовище існування тварин.
У зовнішні стіни вбудовані гнізда для співочих птахів і кажанів, а ставки створюють середовище для земноводних. Дороги звужені, а більшу частину паркувальних місць перенесено під землю. Отже, потреби диких тварин у пересуванні безпосередньо впливають на рішення, які зазвичай визначають автомобілі та будівлі.
Проєкт Fælledby вперше представили у 2020 році. Нині район будують поетапно, а роботи в окремих його частинах триватимуть упродовж наступних років.
© Хмарочос | 2025
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті