Майже 100 рокі тому у Харкові вперше в СРСР розщепили атомне ядро. Частину вчених проєкту репресували

10 жовтня 1932 року в Харківському фізико-технічному інституті фізики Антон Вальтер, Георгій Латишев, Олександр Лейпунський та Кирило Синельников вперше в СРСР розщепили ядро атома літію, пише харківське медіа Люк.

Інститут мав усі шанси стати світовим центром атомної фізики. Проте успіхи не захистили вчених від репресій. І до початку Другої Світової Війни влада репресувала 16 співробітників, вісьмох із них розстріляли.

Для проведення досліду в Харкові побудували один із найпотужніших на той час електростатичних прискорювачів, прискорювач Ван де Граафа. Він накопичував високу напругу, яка створювала штучну блискавку, необхідну для розщеплення ядра.

Тодішня радянська преса подавала це досягнення як перемогу над «капіталістичним світом», хоча насправді все відбувалося в умовах жахливого Голодомору, Дослівно в газетах писали, що «українські фізики розбили капіталістичне ядро і вивільнили пролетарську енергію»

Інститут працював у повній таємності під прикриттям «Міністерства середнього машинобудування». Науковці перебували під постійним наглядом, а сам атомний проєкт був засекречений. Ситуація стала критичною наприкінці 1930-х років, коли почався Великий терор. Багатьох талановитих фізиків заарештували, розстріляли або відправили до таборів, а частину іноземних фахівців змусили виїхати з СРСР.

У 1938 році харків’янин Олександр Слуцкін винайшов магнетрон для радіолокації, але його теж розстріляли. У 1940 році фізики Фрідріх Ланге та Віталій Маслов подали патентні заявки на створення атомної зброї та технології збагачення урану, але держава не підтримала ініціативу, вимагаючи діючий зразок. Невдовзі після цього один з них загинув на фронті, а другого на примусові роботи.

Після Другої Світової Війни інститут перетворили на секретну «Лабораторію №1», де контроль з боку НКВС став ще жорсткішим. Фізики-ядерники пояснюють, що історія того періоду виглядає неповною саме через масові репресії — імена вчених викреслювали з усіх звітів та підручників, щоб приховати їхній внесок та долі.

Навіть після війни інститут залишався засекреченим об’єктом під наглядом спецслужб. Мікрорайон П’ятихатки, де жили працівники, до кінця 1980-х років навіть не наносили на мапи. Більшість документів про ті події знищили представники КДБ під час розпаду СРСР у 1991 році. Сьогодні залишки вцілілих архівів опрацьовує Український інститут національної пам’яті, поступово повертаючи з небуття імена людей, які стояли біля витоків атомної ери.

Доречі з самим приміщенням, де розщепили атом, виник скандал. У 2019 році ЗМІ повідомили, що історичні корпуси на вулиці Гуданова, де працювали Лев Ландау та інші світила науки, знесуть під забудову багатоповерхівки.

Проте керівництво ХФТІ офіційно заперечило ці плани. За їхніми словами, історична «Будівля №1» де саме і провели експеримент, перебуває під захистом і руйнувати її ніхто не збирається. Під демонтаж потрапили лише допоміжні аварійні приміщення 1950-60-х років, а кошти від використання ділянки спрямовують на будівництво житла для молодих науковців.