Майже 13,6 тисяч разів за 17 місяців: як метро супроводжує маломобільних пасажирів Києва

На запит «Хмарочоса» КМДА повідомила: за 2025 рік та перші п’ять місяців 2026 року метро здійснило майже 13,6 тисячі супроводів маломобільних пасажирів.

З них близько 3,7 тисячі – для людей, які користуються кріслами колісними.

Ці цифри виглядають інакше на тлі загальної доступності підземки. Незалежний моніторинг Мінрегіону за 2025 рік виявив: повністю доступними є лише 4% обстежених станцій метро Києва. Для перевезення людей на кріслах колісних адаптовано 104 з 837 вагонів – трохи більше 12%.

Роботи в підземці тривають. У 2026 році метро встановлює тактильні індикатори на станціях і розвиває сервіс супроводу паралельно. У 2025 році тактильну навігацію вже облаштували на чотирьох станціях.

Запит на вирішення цих проблем не новий. Ще у 2021 році засновник ініціативи Доступно.UA Дмитро Щебетюк випробував нові турнікети метро на інвалідному візку і зафіксував кілька бар’єрів – від важких вхідних дверей до пандусу, яким небезпечно користуватись самостійно.

Дмитро також поділився власними враженнями від користування сервісом підземки у нещодавньому інтерв’ю «Хмарочосу»:

«Метро фактично недоступне – це структурна проблема. Є класна штука для маломобільних груп населення — послуга супроводу, коли ти можеш подзвонити, і людина з метро прийде до тебе і супроводить. Але це тільки, якщо ти плануєш заздалегідь, бо цей супровід потрібно викликати мінімум за 40 хвилин, а взагалі рекомендують за дві години, інакше ти можеш довго чекати.

З одного боку, це ніби хороша штука, але з іншого — коли людина може самостійно скористатися метрополітеном, її не пускають. У мене так було на Святошині рік тому: я пройшов від Житомирської і далі, щоб скористатися доступною станцією, бо на Святошині після ремонту зробили ліфти і спуски. Але мене не пустили в метро, бо «без супроводу», «куди ви їдете», «інші станції недоступні». І я, по суті, не зміг скористатися послугою метро. Виходить парадокс: послуга ніби є, але вона обмежує».

Публікація створена «в рамках проєкту Інституту висвітлення війни та миру (IWPR) «Посилення громадського контролю» за фінансової підтримки Норвегії.

За зміст цієї публікації відповідає виключно Хмарочос. Цей матеріал жодним чином не може вважатися таким, що відображає позицію IWPR та Уряду Норвегії.