«Де Ленін впав, стоятиме Мазепа»: що відкрили в Лаврі і що ще планують
Скульптура відновлює присутність гетьмана в монастирі, меценатом якого він був 300 років тому.
Скульптура відновлює присутність гетьмана в монастирі, меценатом якого він був 300 років тому.

У Києво-Печерській лаврі 28 червня відкрили погруддя гетьмана Івана Мазепи, повідомляє LB.ua. На церемонії виступив президент Зеленський, який назвав подію «виправленням історичної несправедливості». Він також заявив, що повноцінний пам’ятник гетьману має постати в центрі Києва – на бульварі Шевченка, де у грудні 2013 року активісти повалили статую Леніна.
«Відтепер тут, у Києво-Печерській Лаврі абсолютно по праву стоятиме погруддя великого українця та покровителя Лаври – Івана Мазепи», – сказав Зеленський. Про бажане місце для майбутнього монументу він висловився лаконічно: «Там де Ленін впав, там міцно стоятиме Мазепа».
Погруддя виконане з бронзи за прижиттєвою гравюрою авторства Мартіна Бернігерота. Над проєктом працювали скульптори Олесь Сидорук і Борис Крилов, архітектор Віктор Юрків та дослідниця Ольга Ковалевська. Постамент зроблений із гранітного цоколя Успенського собору, зруйнованого у 1941 році, – саме на цей храм Мазепа виділяв щедрі пожертви.
Іван Мазепа – один із найбільших меценатів Лаври: фінансував будівництво мурів, церков і дзвіниці та дарував монастирю коштовності. Після того, як у 1708 році він перейшов на бік шведів, Петро I наказав знищити гетьманську столицю Батурин і накласти на Мазепу анафему. Понад 200 років його ім’я щорічно проклинали в церквах Російської імперії. У 2023 році в Лаврі вперше відбулась панахида за упокій гетьмана.

Місце на розі бульвару Шевченка і Хрещатика давно шукає нового сенсу. Перший монументальний пам’ятник Леніну в Києві з’явився тут 1946 року — з фігури, що їздила на виставку до Нью-Йорка ще в 1938-му, і постаменту з каменю, заготовленого для так і не зведеного пам’ятника Пушкіну.

Після повалення статуї в грудні 2013-го роки художники, активісти та чиновники пропонували альтернативи: сходи, неонові інсталяції, пам’ятники Мазепі та Шевченку. Навесні 2026-го Віталій Кличко запропонував проєкт фонтану від фармкомпанії Farmak – і критика не вщухала. Голова УІНП Алфьоров порівняв це рішення з перейменуванням «вулиці Леніна на Абрикосову», народний депутат В’ятрович назвав «безвідповідальним».
«Хмарочос» відстежував трансформацію цього простору за 12 років та записував думки тих, хто критикував фонтан. Тепер президент пропонує ще один варіант.
Раніше «Хмарочос» розбирав, як Російська імперія намагалася перетворити Київ на «русское место» – і чому їй це не вдалося.
Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 11 років та 338 днів. За цей час ми опублікували 29156 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
Стати членом Товариства | Хто ми такі?
© Хмарочос | 2025
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті