Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 11 років та 350 днів. За цей час ми опублікували 29261 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
| Хто ми такі?

Читайте нас в Telegram, Twitter, Instagram, Viber та Google Новинах
Київ. Фото: facebook.com/oleksandra.horchynska

Петиція на сайті Кабінету міністрів закликає запровадити в Україні сучасні екологічні стандарти косіння трави: зокрема суттєво скоротити зони косіння та збільшити допустиму висоту трави.

«У більшості українських міст трава регулярно скошується надто низько та надто часто. У результаті зелені зони втрачають свої природні функції, а замість доглянутих газонів мешканці отримують пересушену землю, підвищену запиленість, перегрів міського середовища, шум від постійного косіння та вигорілу рослинність», — йдеться у зверненні.

Місто Бурштин, Івано-Франківська область

Автори петиції перераховують негативні наслідки надмірного косіння:

  • перегрівання ґрунту та посилення ефекту міського теплового острова;
  • швидке висихання трав’яного покриву в спекотний період;
  • збільшення кількості пилу в повітрі через втрату рослинного покриву, який природним чином затримує пилові частинки;
  • погіршення утримання вологи в ґрунті;
  • знищення кормової бази для бджіл, джмелів, метеликів та інших запилювачів;
  • скорочення біорізноманіття в містах;
  • пошкодження середовища існування багатьох видів комах, птахів та дрібних тварин;
  • руйнування гнізд та загибель пташенят під час періоду гніздування;
  • надмірне використання бензокіс та іншої техніки, що створює постійний шумовий дискомфорт для мешканців міст;
  • додаткове споживання пального та викиди забруднюючих речовин у повітря;
  • зайві витрати бюджетних коштів на надмірне косіння.

Ініціатори пропонують дотримуватися Європейського зеленого курсу та наслідувати досвід Німеччини, Австрії, Нідерландів, Франції, зокрема:

  • косити траву регулярно лише в місцях активного користування;
  • збільшити допустиму висоту трав’яного покриву;
  • почати створення міських луків та ділянок різнотрав’я;
  • висівати місцеві квіткові суміші для підтримки запилювачів;
  • враховувати сезон та погодні умови для визначення частоти косіння.

«Зараз більш-менш нормальне озеленення має центральна частина (Києва) та мікрорайони 50-60-х років забудови. Завдяки щільній забудові та великій кількості посаджених дерев, влітку там не сильно жарко. Але щодо мікрорайонів 70-90-х років забудови (наприклад, Троєщина чи Позняки), то в них відсутня необхідна кількості озеленення. Від постійного косіння газону, страждають саме мікрорайони 70-90-х років забудови», — пише урбаніст Єгор Бондаренко.

На цих двох мапах ЛУН видно, що зони, де бракує озеленення, збігаються з зонами спеки влітку.

Наразі у Києві є 88 ділянок, де не скошують траву, і 25 експериментальних ділянок, на яких висаджено декоративні луки.

У Київзеленбуді, втім, вважають, що у великому місті неможливо повністю відмовитися від косіння. При цьому польські вчені виявили, що часте скошування трави, 6-12 разів на рік, зменшує біологічне різноманіття.

Коментарі:

Вам доступний лише перегляд коментарів. Зареєструйтесь або увійдіть, щоб мати можливість додавати свої думки.

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті

Donate button
Podcast button
Send article button
Раз на тиждень ми відправляємо дайджест з найпопулярнішими статтями.