Китай встановив найбільший магніт для «штучного сонця», яке генеруватиме чисту енергію
Якщо термоядерні реактори стануть реальністю, вироблятимуть безвуглецеву енергію з невичерпних запасів пального без ризику неконтрольованих реакцій.
Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 12 років та 24 днів. За цей час ми опублікували 29614 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
Стати членом Товариства | Хто ми такі?
Наприкінці червня в Китаї завершили випробовувати велетенський магніт вагою 582 тонни, який є ключовим елементом так званого «штучного сонця» — термоядерного реактора (зірка Сонце є природним термоядерним реактором).
Раз на кілька місяців у медіа з’являються гучні заголовки про китайське «штучне сонце», до більшості з яких варто ставитися скептично, але саме ця подія заслуговує на увагу, коментує Yahoo.Tech.
Надпровідний магніт у формі пончика 21 метр завдовжки і 12 метрів у ширину важить більше, ніж повністю завантажений Boeing 747. Це найбільший магніт із коли-небудь створених для термоядерного реактора. Він зберігає приблизно втричі більше енергії, ніж аналогічні магніти проєкту ITER у Франції. Випробування проводив Китайський інститут фізики плазми.
Реакція термоядерного синтезу дозволить отримувати значну кількість енергії без викидів діоксиду вуглецю та небезпеки радіації.
Китайський проєкт EAST — це токамак, тороїдальна установка для магнітного утримання плазми. Реакції термоядерного синтезу відбуваються у високотемпературній плазмі, яку стабілізує магнітне поле.
Магнітна система захоплює плазму за температури понад 100 мільйонів градусів Цельсія, аби та не торкалася поверхонь. Для порівняння, температура в ядрі Сонця становить близько 15 мільйонів градусів.
Термоядерні реакції були відкриті у 1930-х роках, і до середини ХХ століття дослідження проходили під грифом «секретно». Цей спосіб генерації енергії має чимало переваг:
- практично невичерпні запаси пального (водень із морської води),
- неможливість некерованої реакції синтезу (якщо плазма охолоджується, реакція просто зупиняється),
- відсутність продуктів згоряння,
- незначна кількість радіоактивного сміття.
Однак знадобиться ще кілька десятиріч, доки промислове використання термоядерного синтезу стане можливим, зокрема комерційно виправданим.
Китайський токамак сподіваються запустити у 2030-2035 році, але це буде лише пілотний етап. Комерційні термоядерні мережі, як зауважує видання, реалістичніше очікувати у 2040-х–2050-х роках.
Найпопулярніше за тиждень
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті