Китай встановив найбільший магніт для «штучного сонця», яке генеруватиме чисту енергію
Якщо термоядерні реактори стануть реальністю, вироблятимуть безвуглецеву енергію з невичерпних запасів пального без ризику неконтрольованих реакцій.
Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 12 років та 4 днів. За цей час ми опублікували 29434 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
Стати членом Товариства | Хто ми такі?
Наприкінці червня в Китаї завершили випробовувати велетенський магніт вагою 582 тонни, який є ключовим елементом так званого «штучного сонця» — термоядерного реактора (зірка Сонце є природним термоядерним реактором).
Раз на кілька місяців у медіа з’являються гучні заголовки про китайське «штучне сонце», до більшості з яких варто ставитися скептично, але саме ця подія заслуговує на увагу, коментує Yahoo.Tech.
Надпровідний магніт у формі пончика 21 метр завдовжки і 12 метрів у ширину важить більше, ніж повністю завантажений Boeing 747. Це найбільший магніт із коли-небудь створених для термоядерного реактора. Він зберігає приблизно втричі більше енергії, ніж аналогічні магніти проєкту ITER у Франції. Випробування проводив Китайський інститут фізики плазми.
Реакція термоядерного синтезу дозволить отримувати значну кількість енергії без викидів діоксиду вуглецю та небезпеки радіації.
Китайський проєкт EAST — це токамак, тороїдальна установка для магнітного утримання плазми. Реакції термоядерного синтезу відбуваються у високотемпературній плазмі, яку стабілізує магнітне поле.
Магнітна система захоплює плазму за температури понад 100 мільйонів градусів Цельсія, аби та не торкалася поверхонь. Для порівняння, температура в ядрі Сонця становить близько 15 мільйонів градусів.
Термоядерні реакції були відкриті у 1930-х роках, і до середини ХХ століття дослідження проходили під грифом «секретно». Цей спосіб генерації енергії має чимало переваг:
- практично невичерпні запаси пального (водень із морської води),
- неможливість некерованої реакції синтезу (якщо плазма охолоджується, реакція просто зупиняється),
- відсутність продуктів згоряння,
- незначна кількість радіоактивного сміття.
Однак знадобиться ще кілька десятиріч, доки промислове використання термоядерного синтезу стане можливим, зокрема комерційно виправданим.
Китайський токамак сподіваються запустити у 2030-2035 році, але це буде лише пілотний етап. Комерційні термоядерні мережі, як зауважує видання, реалістичніше очікувати у 2040-х–2050-х роках.
Найпопулярніше за тиждень
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті