«Великі мережі роками ігнорували реалії війни» – експерт про ситуацію з обстрілами складів

Журналісти Texty.org.ua поговорили із Віктором Барановським, директором «Логістичної майстерні», компанії з проєктування складських систем та оптимізації ланцюгів постачання, щодо ситуації, яка склалася через обстріли складів.

За його словами, насправді все не так критично. Ситуація з руйнуванням складів скрізь різна, і оцінити їхній вплив на ринок непросто. У великих містах більшість продуктів продають через великі мережі супермаркетів, але в невеликих містечках і селах ситуація інша. Там головну роль відіграють менші магазини та ринки.

Втрату великих складів країна переживе не так болісно, як здається. Їхню роботу можуть швидко замінити інші варіанти постачання, адже дрібні підприємці вміють добре пристосовуватися.

Навіть якщо товар спочатку беруть на великих складах, далі його розвозять звичайними бусами та невеликими машинами по точках. Завдяки такій гнучкості торгівля продовжує працювати попри всі проблеми.

Мережеві супермаркети тримають близько 40% усього роздрібу, а в містах-мільйонниках – до 80% товарообігу харчів. Тобто загалом великі супермаркети контролюють більшу частину ринку, але в регіонах ситуація зовсім інша. Наприклад, у невеликому Пирятині є всього один «АТБ» і одна «Фора», а в Сарнах – два «АТБ» і дві «Фори». На думку Барановського, навіть якщо ці великі маркет-точки закриються, для місцевих механізмів життя майже нічого не зміниться. У тих же Сарнах, крім чотирьох мережевих магазинів, працює близько 50 дрібних.

У таких містечках працюють десятки дрібних магазинів, ринків і місцевих дистриб’юторів, які забезпечують людей продуктами без великих складів. Якщо велика мережа зупиниться, її місце одразу займуть ФОПи та дрібні підприємці, які везуть товари з найближчих регіонів.

Звісно, постачати товари невеликими бусами безпосередньо з фабрик дорожче, але бізнес просто перекладе ці витрати на покупців, адже так робитимуть усі.

Віктор Барановський жорстко критикує менеджмент великих торгових мереж за те, що вони роками працювали в комфортних умовах і не готувалися до війни. По суті, вони ігнорували реалії війни. Замість того, щоб впроваджувати швидкі поставки «з коліс» без тривалого зберігання на складах, компанії звикли набирати товари в борг на 90 днів, спокійно повертаючи залишки виробникам.

На думку логіста, через власну недбалість і небажання будувати гнучке управління запасами ринок досі страждає. Проте зараз час не для красивих бізнес-стратегій, а для виживання: доведеться розсіювати ризики, вчитися працювати «на ходу» і швидко змінювати підходи, інакше бізнес просто не витримає реалій сьогодення.

Разом з тим, Барановський радить будувати не склади-гіганти на 50 тисяч квадратних метрів, а об’єкти до п’яти тисяч – із протипожежними розривами 15–20 метрів між модулями. 

Росія системно б’є по складській логістиці: 25 листопада 2025 року ракета влучила в логістичний центр NOVUS площею понад 50 тисяч квадратних метрів, тоді загинули четверо водіїв. У ніч на 19 липня 2026 року вісім балістичних ракет знищили комплекс Amtel у Білогородці на 100,2 тисячі квадратних метрів, де тримали товар Goodwine, WOG і Wine Time, а на відбудову закладають 8–10 місяців. Менший бізнес підводиться швидше: виробник кормів PRACTIK після удару дрона по складу в Борисполі відновив відправки за добу, хоча втратив товару на близько 15 мільйонів гривень.