Впливові незалежні медіа – обов'язкова складова розвинених міст. Візьміть участь у розбудові «Хмарочоса» – ставайте членом нашого читацького товариства всього від 200 грн/місяць!
Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 12 років та 22 днів. За цей час ми опублікували 29594 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
Стати членом Товариства | Хто ми такі?
У віденському Weltmuseum відкрили виставку «The Craftocene» лондонської дизайн-студії Superflux, присвячену можливому майбутньому після яким може бути світ після сучасної епохи надмірного споживання та масштабного впливу людини на довкілля.
Автори проєкту уявили, як антропологи через кілька століть могли б інтерпретувати предмети, що залишилися від споживацької культури XXI століття, пише Wallpaper.
Виставка займає три зали та поєднує нові інсталяції Superflux з історичними артефактами з колекції музею.
Зала№1: людство після колапсу
Автори виставки уявили трапезу після світового колапсу. Фото: Superflux
У першій залі встановили великий дубовий обідній стіл, накритий так, ніби трапеза відбувається після масштабного суспільного колапсу.
Посуд відремонтували за допомогою японської техніки кінцуґі, а столові прибори виготовили з природних матеріалів і уламків сучасних речей. Наприклад, фрагмент пластикового автомобільного покажчика повороту прикріпили до гілки, перетворивши його на примітивний ніж.
Так автори уявляють майбутнє, у якому люди створюють необхідні речі з відходів сучасного суспільства.
Зала № 2: ілюстрація віддалення людини від природи
Пристрої, які створюють «метеорологічну поезію». Фото: Superflux
У другому залі розмістили схожі на комах пристрої, які вимірюють погодні умови в Темзі. Зібрані дані передають мовній моделі штучного інтелекту, навченій на старих книжках із традиційними приказками про погоду. На основі цієї інформації ШІ створює «метеорологічну поезію».
Зала № 3: Телевізор як вівтар, а табурет як тотем
Перегляд телебачення авто виставки представили, як ритуал. Фото: Superflux
За задумом Superflux, технологія, яку часто розглядають як чинник віддалення людини від природи та традиційних знань, тут, навпаки, має допомогти відновити зв’язок між людьми, місцевістю та фольклором.
У третьому залі представили знайомі предмети сучасного дизайну так, ніби їх через кілька століть знайшли й неправильно витлумачили антропологи майбутнього. Серед них — крісла Wassily, кросівки Nike та триногі табурети фінського архітектора Алвара Аалто.
Кросівки Nike автори представили як тотем. Фото: Superflux
Табурети Аалто насправді є суцільною дерев’яною колоною. За задумом авторів, дослідники майбутнього могли не зрозуміти принцип масового виробництва однакових меблів і вирішити, що перед ними символічний тотем.
Поруч розташували крісло «LC2» Ле Корбюзьє перед телевізором. Крісло виготовили з іржавої арматури замість сталевих трубок, а телевізор — із пігментованого бетону. Таким чином автори припускають, що звичку сучасних людей проводити багато часу перед екранами майбутні дослідники могли б помилково сприйняти як релігійний ритуал.
Виставка також порушує питання про те, як західні антропологічні музеї в минулому інтерпретували предмети інших культур. Директорка Weltmuseum Клаудія Банц зазначила, що багато артефактів у музейних колекціях свого часу були неправильно витлумачені західними кураторами, які могли лише здогадуватися про їхнє справжнє призначення.
Таким чином «The Craftocene» критикує не лише надмірне споживання та культуру XXI століття, а й традиційні підходи західної антропології.
Виставка «Superflux. The Craftocene» працювала у Weltmuseum у Відні до 16 серпня 2026 року.
Коментарі:
*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті